Щоденник добровольця. Як я потрапив у Третю штурмову

«Щоденник добровольця» — колонка аеророзвідника, який служить у Третій штурмовій бригаді. Це щирі нотатки людини, яка пішла на війну свідомо — без драматизації, але з розумінням сенсу.

Колонка виходитиме нерегулярно — коли дозволяють обставини, але кожен запис відкриватиме частинку реальності, де гумор, виснаження й віра в перемогу співіснують поруч.

Далі слова автора.

Як я потрапив в армію

Почну з того що я пішов добровільно. Ніхто мене не забирав, не кидав у «бусік» і таке інше. Це моє усвідомлене рішення. Його було легко прийняти, але важко процесити. Це було відчуття, ніби пазл склався і, чесно кажучи, я вперше в житті відчув що роблю щось, що дійсно має сенс. 

Окрім самої очевидної мотивації, в мене є декілька, так би мовити, «своїх», про які може колись розповім. Це поки суто особисте. 

Так ось, наразі існує процес рекрутингу у війська. У великої кількості бригад/батальйонів є умовно відкриті вакансії: як фронтові, так і тилові. Тобто охочим потрапити у військо треба заповнити анкету, пройти інтервʼю й обрати спеціальність, за якою хочеш служити. Ясна річ, людина повинна відповідати вимогам обраної позиції. На деякі спеціальності потрапити можливо лише за наявності фахового досвіду, а деякі умови потрапляння доволі жорсткі. Однак, враховуючи що вибір дуже великий, кожен може знайти щось для себе. 

Чому Третя штурмова

Обрав я Третю окрему штурмову бригаду, тому що розділяю цінності цих людей, і вважаю що саме це повинно бути визначальним фактором. Історія в цієї бригади дуже потужна. Ми відрізняємося від багатьох традиціями, ідеєю та високим рівнем дисципліни. 

А також тому, що у нашої бригади є рекрутинговий центр — це база на якій перебуває людина перед потраплянням на БЗВП (базову загальновійськову підготовку) і в саму бригаду вже офіційно. На цій базі людина навчається, практикується, тобто отримує всі необхідні знання і навички, яких потребує базова військова підготовка.

Свою спеціальність я обрав, поспілкувавшись з представниками усіх підрозділів своєї бригади. Тобто це виглядає як ринок праці по факту.

Інтервʼю — не сказати що важке. В мене одразу виник коннект з представниками мого підрозділу, що і було моєю внутрішньою підказкою. Спілкування було доволі серйозне. Найбільше звертають увагу на те, наскільки людина мотивована, чи готова навчатися і чи є її вибір усвідомленим. 

Навчання у центрі рекрутингу

Найважливіше, на мою думку, у нашому рекрут центрі те, що всі інструктори — це виключно бойові сержанти, ніяких штабних піджаків, тільки хардкор. ССО, полонені «Азовсталі», розвідка, морська піхота і подібні типи військовослужбовців. 

В більшості всі молоді, але вже мають за плечима десятки, а то й сотні бойових виходів. Обʼєднує їх всіх поранення, з причини яких вони не можуть, на жаль, продовжувати брати участь на полях битв. 

На кожен день є розклад занять: 

1. Зарядка.
2. Сніданок.
3. Шикування. 
4. Лекція.
5. Обід. 
6. Практика. 
7. Вечеря. 
8. Шикування.
9. Фізо.

Розклад може змінюватися залежно від днів, але суть і порядок шикування незмінні. Все це відбувається з 7 ранку до 20:00-22:00 вечора з невеличкими перервами, о 23:00 — відбій. 

Графік і заняття доволі насичені. Перший тиждень, за наявності вільного часу, я одразу біг, щоб трошки полежати.

Тренування за стандартами «Азову»

Кожен понеділок — здача ФізТесту. Ми тренувалися по стандартах «Азову», що є серйозним челенджем. Є система балів залежно від віку і кількості повторювань кожної вправи. Вправ п’ять саме в такому порядку:

• біг 3.2 км;
• підтягування;
• присідання;
• cкручування (прес);
• відтискання.

Найнижчий поріг входу по балах — 350. Свій перший фізтест я здав на 342 бали (дякую моєму тренеру по кросфіту), але наприкінці перебування в центрі — вже на 352 бали, найвищий бал — 400. 

По моїй віковій групі такий бал я набрав зробивши (на останні три вправи дається 2 хвилини на кожну): 

• біг 3.2 км — 12:42 хв;
• підтягування — 12 разів; 
• присідання — 98 разів; 
• скручування — 57 разів;
• відтискання — 52 рази. 

Тобто за півтора місяця перебування там я ще трохи підтягнув своє «фізо». І це вже заслуга самої програми від інструкторів. Це не означає, що всі прям монстри по «фізо». Є й ті, хто не міг підтягнутися один раз. Саме для цього і є програми тренувань.

По суті, основна мета рекрут центру — це підготувати людину до того що очікує попереду на БЗВП і фронті, оформитися в бригаду (отримати відношення), та допомогти пройти ТЦК і ВЛК.