26 лютого — День спротиву окупації Криму. Цього дня у 2014-му році у Сімферополі відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму. У 2016 році ця пам’ятна дата була відзначена одноразово. А вже 26 лютого 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про встановлення 26 лютого в Україні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як щорічної пам’ятної дати.
Події 2014 року
25 лютого 2014 року під будівлею кримської Верховної Ради відбувся проросійський мітинг. Його учасники виголошували проросійські гасла та вимагали відокремлення від України і проведення референдуму.
Перед мітингувальниками виступив голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов, який оголосив про проведення 26 лютого позачергової сесії. Паралельно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що на сесію може бути винесено питання про вихід Криму зі складу України.
На наступний день, 26 лютого, під стінами Верховної Ради Криму паралельно відбулися 2 акції: проукраїнський мітинг, котрий зібрав до 10 тисяч учасників (за іншими даними — до 15 тис), та проросійський — чисельністю близько 700 осіб.
Між учасниками мітингів сталися сутички. Загинули дві людини. Проросійський мітинг відійшов до внутрішнього двору кримської Верховної Ради, а призначена днем раніше сесія парламенту була скасована.
Але на наступний день озброєні російські спецпризначенці захопили будівлі Верховної Ради Криму та Ради міністрів у Сімферополі.
28 лютого Верховна Рада Криму проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня російські військові почали блокування українських військових частин, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі.
25 березня захоплено останню військову частину, що мала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим окупована збройними силами Росії.
Наші дні
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнення Криму в контексті територіальної цілісності, суверенітету та безпеки України залишається у порядку денному.
День 26 лютого показав, що буде спротив – спротив Криму, спротив усієї України. Цей день показав, що є та будуть люди, які не приймуть брехню й не здадуть свій дім. Наступні роки після окупації Криму принесли багато горя й цинізму. Багато хто у світі не хотів розуміти, що насправді відбувається, — написав Зеленський у своєму Телеграм-каналі.
Голова МЗС України Андрій Сибіга нагадав про тих, хто досі чинить спротив російській окупації у самому Криму.
Щодня українці та кримські татари кидають виклик окупантам, ризикуючи бути заарештованими за спротив режиму. Російська агресія почалася з Криму і там закінчиться. Крим повернеться до складу України. Ми ніколи не відмовимося від цієї мети. Це ключовий елемент безпеки та миру в Європі, — написав Сибіга у Х.
У Криму досі є ті, хто чинить спротив російській окупації
До Дня кримського спротиву українські прапори замайоріли на вершині Пахкал-Кая. Це нагадування: Крим не мовчить. Спротив триває. Ми повернемо своє, — написав рух «Жовта стрічка» (громадянський рух спротиву на тимчасово окупованих територіях України).
Російські суди над проукраїнськими активістами
Після окупації Криму в 2014 році російська влада почала масові переслідування на півострові кримських татар та проукраїнських активістів. Кримінальні справи проти них часто відкривають за статтями про тероризм. Наразі під арештом і у тривалому ув’язненні перебувають кілька сотень людей.
Дії Російської Федерації у Криму є фактичним продовженням сталінської політики переслідування кримських татар і депортації 1944 року, — заявляють представники правозахисних організацій-учасниць Коаліції «Україна. П’ята ранку». — Починаючи з часу окупації півострова, росіяни системно переслідують кримських татар, вриваючись у їхні домівки на світанку, подібно до того, як це було 1944 року. Їм підкидають заборонену літературу, після чого багато з них отримують тривалі терміни – до 19 років в ув’язнення. Також, починаючи з осені 2014 року саме кримські татари, чисельність яких становить близько 13% від усього населення Криму, найчастіше потерпають від насильницьких зникнень.
Але опір у Криму не зникає. Українські партизани та проукраїнські активісти фактично ведуть підпільну роботу та фіксують розташування і переміщення окупаційних військ, розповідають про реальну ситуацію на півострові. Зокрема, протягом 2022 – 2023 роках завдяки даним, які передавав партизанський рух, відбулося кілька атак на російські військові об’єкти в Криму.