Урочисте проголошення об’єднання УНР і ЗУНР на Софійській площі у Києві. 22 січня 1919 р. Фото: Український інститут національної пам’яті
Урочисте проголошення об’єднання УНР і ЗУНР на Софійській площі у Києві. 22 січня 1919 р. Фото: Український інститут національної пам’яті
22 січня 1919 року Україна вперше у ХХ столітті заявила про себе як соборна держава. Акт Злуки УНР і ЗУНР не лише об’єднав розділені імперіями українські землі — він став фундаментальним для українського державотворення.
Про те, як до цієї події йшли десятиліттями, а також про те, що в цей історичний період відбувалося в Одесі — пояснюємо в матеріалі.
Акт Злуки: про документ
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголосили Акт злуки (об’єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу.
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», — йшлося у зачитаному на зборах «Універсалі соборності».
Як наголошує історик Тарас Гончарук, ця подія є основоположною для українського державотворення і повністю руйнує міф про «перше об’єднання» українських земель Сталіним у 1939 році. Адже і після так званого «об’єднання» Річчю Посполитою, і після «об’єднання» радянським союзом життя українців лише погіршувалося.
«Це було скоріше обʼєднання в одному концтаборі», — зазначає Гончарук.
Натомість Акт злуки 1919 року мав зовсім іншу природу. Він увінчав багаторічні прагнення до незалежності обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини. З кінця XVIII століття українські землі були розділені між двома імперіями — російською та Австро-Угорською, і саме соборність стала відповіддю на це історичне розділення.
На думку Гончарука можна вважати, що у 1991 році Україна саме відновила, а не здобула свою незалежність. Адже проголосила вона її на більш ніж півсторіччя раніше.
Все почалося раніше
Ідея соборної України виникла задовго до 1919 року. Ще під час «Весни народів» — серії європейських революцій 1848–1849 років — український національний рух уперше чітко сформулював програму об’єднання. Від ХІХ століття політична єдність стала одним із його провідних мотивів.
Приміром, у програмі таємної студентської організації «Братство тарасівців» було проголошено: «Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу». Це гасло потім використав і Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна», яка стала ідейним фундаментом незалежності.
Однак втілити ідею об’єднання вдалося лише після Першої світової війни, коли постали дві українські держави:
- Українська Народна Республіка (УНР) — у 1917 році в Києві постала Українська Центральна Рада, яка проголосила УНР.
- Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР) — постала в Галичині після Листопадового чину 1 листопада 1918 року.
Обидві держави були в складному становищі — війни з сусідами, державні перевороти, обмежене міжнародне визнання, тому об’єднання було не лише символом, а й необхідним кроком.
У грудні 1918 року галицька делегація прибула до Києва. Тоді ж на залізничній станції у Фастові було підписано «Передвступний договір». Після подальших перемовин 22 січня 1919 року Акт злуки урочисто проголосили в Києві.
Після цього між двома частинами соборної держави розпочалася активна співпраця в економічній, військовій та культурній сферах.
Одеса у 1918-1919 роках: що тут відбувалося
Якщо коротко — французи. 18 грудня 1918 року французькі війська зайняли Одесу й оголосили, що беруть місто під свою протекцію.
Це було частиною кампанії Антанти проти більшовиків після розпаду російської імперії. Військово-політичний союз намагалася зберегти росію принаймні у форматі федерації та зупинити поширення більшовицької революції.
Франція розпочала з десанту у великих причорноморських містах, одним з яких була Одеса. Французи розраховували домовитися зі Скоропадським — він очолював Українську Державу з квітня по грудень 1918 року і Одеса тоді перейшла під його контроль. План був висадитися в Одесі, потім вирушити до Києва, а звідти — у москву. Але на той час режим гетьмана впав, а в місто увійшла армія Директорії УНР Симона Петлюри.
Домовитися французи намагалися з усіма: від білогвардійця Денікіна до Директорії УНР. Вони навіть погодилися визнати УНР в обмін на те, щоб спільними зусиллями боротися проти більшовиків. Але було вже запізно — до міста підступали червоні та херсонський отаман Никифор Григорʼєв, який перейшов на їхній бік.
До 1920 року в Одесі були й війська Антанти, і білогвардійці, і більшовики, і Директорія УНР.
Попри складу політичну ситуацію, провідні газети міста того часу активно інформували суспільство про важливі події, серед яких і Акт Злуки. Так, одна з провідних газет того часу «Одеський листок» опублікувала матеріал під назвою «Воссоединение Украины».
Як зазначає Тарас Гончарук, багато свідомих одеситів підтримувало соборність України, тож місцеві газети висвітлювали ці події, навіть мали власних кореспондентів у Києві.
Матеріал підготувала Валерія Шліхар (студентська практика)
Читати також: Козацькі печерні будинки Одеси — унікальна пам’ятка, яка руйнується: що варто про них знати