У лютому 2022 року Вадим Твердохлєбенко та його команда стояли на порозі нового етапу у своєму житті. Відкриття другої локації кав’ярні «Альтернатива» було для них амбітним кроком — в усі сенси. Приміщення було готове, обладнання працювало, команда вже знала свій план дій на перші місяці роботи. Але за кілька днів усе змінилося — почалася повномасштабна війна
Команда прийняла складне рішення — тимчасово виїхати до Львівської області. Здавалося, що на цьому історія кав’ярні могла закінчитися. Але лише через кілька тижнів вони повернулися до Одеси та відкрили двері для гостей.
Як їм вдалося вистояти в найважчі часи, об’єднати навколо себе людей і знайти сенс у щоденній праці — співзасновник кав’ярні «Альтернатива» Вадим Твердохлєбенко розповів «Морю людей».
Кава, яка рятує життя
З перших днів після відновлення роботи команда вирішила не лише працювати для себе, але й допомагати іншим. Вони почали віддавати відсоток від щоденної виручки на благодійність. Спочатку це були великі фонди — «Повернись живим», фонд Сергія Притули. Але згодом зрозуміли, що ефективніше допомагати більш адресно.
«Ми взяли 10 000 грн і спробувати організувати за рахунок цих коштів благодійний маркет. Випекли якусь кількість звичайних макових булочок і продавали їх за ціною по 100 грн за кожну, хоча це дуже дорого. Зібрали 20 000 грн, побачили у цьому сенс. У нас з’явилося три-чотири напрямки, куди ми постійно донатили. Але це були тільки знайомі люди, з якими ми були знайомі в реальному житті»
З того часу «Альтернатива» почала регулярно збирати гроші на амуніцію та техніку для військових. Кав’ярня перетворилася на своєрідний центр збору коштів і речей для армії — клієнти не просто приходили за кавою, вони ставали частиною великої справи.
Підрив Каховської дамби: найбільший виклик і єднання
Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року став точкою, яка визначила новий рівень відповідальності для «Альтернативи».
«Написали в соцмережах, що в кого є змога щось принести — принесіть. І буквально за наступні три-чотири години нам паралізували роботу офісу та кав’ярні. Купа людей: хтось приносив готівку, хтось донатив на нашу банку, хтось привозив воду», — згадує Вадим.
За кілька днів вдалося зібрати 350 тисяч гривень і близько 30 тонн гуманітарної допомоги — вода, продукти, одяг, медикаменти.
«Ми не справлялися з тим, щоб її вивозити. Це були і буси, і легкові автомобілі. Потім в останні дні наші друзі надали десятитонну вантажівку, ми нарешті все завантажили і відвезли. Але оця аудиторія, яка це все робила, дуже довірливо до нас ставилася в тому плані, що вони не потребували потім через день-два звіту: а куди це все поділи? Це нас надихнуло: ми стільки всього зробили — це ж так круто! І чому б не продовжувати це робити далі, тільки більш системно», — каже Вадим.
Допомога тваринам
Після цього команда кав’ярні вирішила розширити благодійні ініціативи. Вони почали підтримувати притулки для тварин.
«Цей рух зародився завдяки однаковим цінностям нашої аудиторії та тим цінностям, які ми транслюємо як бізнес. Хтось із дівчат запропонував таке: ми печемо смаколики для домашніх тварин, продаємо їх, і всі вилучені кошти витрачаємо на закупівлю корму, який потім відвозимо в притулки. І насправді за період у три місяці ми можемо зібрати на цей корм 20 000 грн — це суттєва допомога для притулків. Якщо мішок коштує 1 000 грн, то це 20 мішків 10-кілограмового корму», — ділиться Вадим.
Робота на межі виснаження
Звісно, такий темп роботи мав свою ціну. Команда працювала без вихідних, інколи по 12–14 годин на день.
«Перші два з половиною до трьох років — все було дуже складно, без райдуг і без сонячних променів. Ми дуже багато працювали, через це накопичилася втома. Десь нам бракувало досвіду, десь — просто банальне нерозуміння й незнання процесів — це заводило нас у тупікові ситуації, де ми втрачали дуже багато енергії. Але згодом ми заспокоювали себе тим, що це ж тимчасово — треба рухатися, треба щось робити», — зізнається Вадим.
Не обійшлося і без викликів у особистому житті. Вадим працює разом із дружиною, що стало випробуванням для їхніх стосунків.
«Ми навчилися трошечки розділяти, трошечки спілкуватись, як партнери на роботі, потім вдома, як чоловік з дружиною. І суто через досвід, ми живемо в цьому п’ять років, ми виявили для себе якісь конкретні ричаги, де ми можемо перемикатися. І це пішло нам на користь. Зараз це більш-менш вже контрольовано, але не стало сильно простіше», — каже він.
Плани на майбутнє: рости й допомагати
Попри складнощі, команда «Альтернативи» не збирається зупинятися.
«Дуже хочеться, щоб скінчилася війна. І далі хочеться масштабуватися в плані бізнесу. Хочемо подолати географію України, як мінімум. А там далі вже буде видно.», — підсумовує Вадим.
«Альтернатива» — це вже не просто кав’ярня. Це місце сили, де кожна чашка кави — це крок до перемоги. І поки у Вадима та його команди є енергія і підтримка людей, ця історія триватиме.
Матеріал створено за підтримки фонду European Endowment for Democracy (EED)
Повне інтерв’ю зі співзасновником кав’ярні «Альтернатива» Вадимом Твердохлебенко дивіться на Ютуб-каналі «Море людей».
Читати також: Смак Італії в серці Одеси: історія ресторану Роберто Армаролі