«Бельгійські зупинки» в Одесі: як вони з’явилися і де їх шукати

Так звані «бельгійські зупинки» в Одесі з’явилися понад 100 років тому, коли місто тільки розвивало свою трамвайну мережу. Сьогодні їх залишилося трошки більше як 20, але вони все ще стоять на вулицях, нагадуючи про місто, яке було зовсім іншим. 

Як вони з’явилися, чому так називаються, а також про те, у якому стані збереглися до наших днів — у матеріалі «Море Людей».

Люстдорфська і Фонтанська дороги: чому станції, а не зупинки

Все почалося з трамвая. У 1880 році в Одесі відкрилася перша лінія конки — кінного трамвая. Вона починалася на розі Рішельєвської та Поштової вулиць, проходила Поштовою до Канатної, Сабанським провулком і парком імені Тараса Шевченка (раніше Олександрівський парк) до Ланжерона. Пізніше було відкрито лінію до вокзалу, згодом — до порту. Поступово мережа розвивалася. 

x

Реалізацією займалося Бельгійське акціонерне товариство, яке тоді фактично мало монополію на трамвай.

У наступні роки запустили паровий трамвай. Було три маршрути, за якими він курсував: 

• Хаджибейська дорога;
• на Люстдорф;
• на Фонтан.

Фактично це був потяг, тому зупинки отримали назву «станції». Наприклад: 1-ша станція Люстдорфської дороги, 16-та станція Фонтанської дороги. 

«Бельгійки»: як вони з’явилися

Бельгійські зупинки почали з’являтися з 1910 року — тоді в Одесі пішов перший електричний трамвай. 

«Зупинок кінного та парового трамваїв в нас фактично не залишилося. Є так звані “бельгійські зупинки”, хоч бельгійські вони умовно. Тобто працювало Бельгійське акціонерне товариство, але споруджували ці зупинки одеські архітектори. Основним був Адольф Мінкус», — пояснив Жданов.

Вони всі ділилися на вісім типів (та кілька підтипів) і були виконані в стилі пізнього модерну, що був популярним у той час:

• Перший тип — це були криті приміщення для пасажирів, з туалетом та окремим відкритим навісом. Такі були на Грецькій та Тираспольській площах (павільйони не дійшли до наших днів).

x

• Другий — вокзальне приміщення. Окремі кімнати для обслуги, для пасажирів, туалети та відкритого навісу. У районі Херсонського скверу зберігся диспетчерський павільйон, який спорудили у 1912 році. На фасаді навіть є напис «ОТ» — Одеський трамвай. Він досі використовується як диспетчерський пункт одеського трамвая.

x

• Третій — ті ж приміщення, що і у попередньому типі, але різна зовнішня конфігурація.
• Четвертий — крите службове приміщення, критий з трьох сторін навіс для пасажирів та туалети. Наприклад, це зупинковий павільйон на Малому Фонтані. Цікаво: він певний час використовувався як житлове приміщення.
• П’ятий — критий навіс і туалети.
• Шостий — відкриті та криті приміщення для пасажирів. це найбільш поширений тип зупинок, що зберігся. Вони в основному були призначені для заміських ліній. Такі навіси збереглися на Хаджибейській дорозі, Люстдорфській дорозі, а також на Фонтані. 

«Навіси були прямокутні в плані конструкції. Стіни виконані з блоків черепашнику, але у деяких випадках використовували й цеглу. Дах — з бетону та армоцементу. У кожній стіні були прорізані вікна, які зараз закладені. Усередині розташовувалися дерев’яні лави для пасажирів. На даху павільйонів спочатку була балюстрада, нині втрачена практично повсюдно. Чудовий зразок пізнього геометричного модерну», — розповів у книзі «Невигадані історії одеського трамвая» одеський краєзнавець Дмитро Жданов.

• Літні павільйони — один з таких є у парку Шевченка. Спочатку він був відкритим навісом, але у 1924 році лінію «Ланжерон» ліквідували. Павільйон заклали — тривалий час він був адміністративним приміщенням для КП «Парки Одеси».

• Зупинка-гриб — така залишилися біля станції Одеса Мала. 

«І паровий трамвай, і електричний, і конка — вони деякий час працювали фактично одночасно. Вони одночасно могли зустрічатися на деяких вузлових станціях. Це все проєкти з 1910-15 років. Зазвичай “бельгійки”, які в нас залишилися, вони були саме на лініях парового трамвая. В деяких з них були вокзальні зупинки, вони були трошки більші, ніж звичайна зупинка. У деякі у 50-ті роки ХХ століття підселили людей», — каже Жданов.

x

«Бельгійські зупинки» в Одесі: що з ними зараз

Нині таких зупинок в Одесі залишилося трохи більше як 20, хоч орієнтовно їх було споруджено близько 200. Частину зруйнував час, деякі були знесені чи перебудовані під магазини, офіси тощо. При цьому п’ять павільйонів належать до пам’яток архітектури місцевого значення.

Місця влада у 2019 році збиралася реставрувати зупинки, але згодом рішення скасували. 

«Ці зупинки — величезний пласт нашої історії. Історії дуже цікавої. Зберегти ці зупинки — це не проблема і не такі вже величезні гроші. А це частинка старої Одеси. Їх потрібно відновити, відреставрувати і зберігати», — резюмував Дмитро Жданов.

Читати також: Печерні будинки Одеси — унікальна пам’ятка, яка руйнується: що варто про них знати