Колаж: Світлана Матвієнко/Море Людей
Колаж: Світлана Матвієнко/Море Людей
Різдво в Україні історично завжди святкували 25 грудня — змінювався не день, а календар. Коли світ перейшов на точніший григоріанський календар, православні церкви залишилися на юліанському, який «відстав» на 13 днів. Саме тому знайоме 7 січня насправді є тим самим 25 грудня, тільки у старому стилі. Перехід ПЦУ та УГКЦ у 2023 році на новоюліанський календар — це не поява нової дати, а повернення Різдва туди, де воно історично й мало бути.
Про те, чому взагалі Різдво почали святкувати 25 грудня, а також про всю плутанину з календарями — у матеріалі «Море Людей».
Чому Різдво історично відзначають 25 грудня
У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) і Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ухвалили історичне рішення про перехід на новоюліанський календар. У результаті більшість церковних дат «змістилися» на 13 днів раніше. Серед них було і Різдво — святкування перенеслося з 7 січня на 25 грудня.
Однак це не «нова мода» і не нав’язане рішення. Насправді традиції святкування саме 25 грудня тисячі років.
Вперше Різдво як окреме свято відзначили у Римській імперії (звідки родом перші християни) 25 грудня 336 року. Це було розпорядження імператора Костянтина Великого. А ще до того цього дня відзначали язичницьке свято «Непереможного Сонця» з приводу зимового сонцестояння — дня, коли темрява відступає і світловий день стає довшим.
Серед істориків є припущення, що саме цю дату обрали для святкування Різдва, щоб зменшити вплив язичницького свята. Чому саме обрали? А тому, що ані в Біблії, ані в жодному документі не знайти точної дати народження Ісуса Христа.
Остаточно 25 грудня закріпилося за святом майже через 100 років від першого офіційного відзначення — на ІІІ Вселенському церковному соборі у 431 році.
Григоріанський календар: як все змінив
Звідки ж тоді з’явилася традиція святкувати 7 січня? Насправді православні, католики й протестанти святкують Різдво 25 грудня, тільки от за різними календарями.
Ще до народження Ісуса Христа Юлій Цезар запровадив календар, який називають юліанським. Однак він виявився неточним. Річ у тім, що древні римляни вважали, що Земля робить оберт навколо Сонця приблизно на 12 хв швидше, ніж є насправді.
«Кожні 4 роки юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже юліанський календар “округлив” середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року за ним на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік. Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ — зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За 1.5 тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів», — пояснив історик Олександр Зінченко.
Щоб виправити цю похибку, італійський лікар, астроном і філософ Алоізій Ліліо (також відомий як Ліліус) запропонував ідею календарної реформи. Його брат — Антоніо — був особистим лікарем папи Григорія XIII й представив йому ідею у вигляді рукопису. Консультації та обговорення реформи тривали близько шести років (Алоізій Ліліо навіть не дожив до її впровадження). Врешті, у 1582 році була видана Папська булла.
«Насамперед треба було “викреслити” 10 зайвих днів з календаря. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій. Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 4 жовтня 1582 року наступало відразу 15 жовтня. Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі — забрати з календаря іще три доби кожні 400 років. За юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на чотири без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями. Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з двома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на чотири без залишку», — розповів історик.
Тобто 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні.
7 січня: як з’явилася дата святкування
Реформований календар назвали григоріанським. Однак не всі країни перейшли на нього одразу. Англійці 170 років опиралися впровадженню. А от Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на григоріанський календар у 1918 році. Центральною Радою було ухвалено «Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час». Згідно із документом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року. Того ж дня Україна перейшла на європейський час.
Більшовики теж запровадили григоріанський календар. Відмовилася від переходу церква. Тобто люди почали жити за новим стилем (григоріанським), а церква — продовжувала за старим (юліанським).
За роки похибка юліанського календаря досягла 13 днів. Тому і склалася така ситуація: коли за григоріанським календарем 25 грудня, то за юліанським — лише 12 грудня. А коли 25 грудня настає за юліанським календарем — на григоріанському вже 7 січня.
Новоюліанський календар, на який ПЦУ й УГКЦ перейшли у 2023 році, це удосконалений юліанський календар, але він набагато більше схожий до григоріанського (такий собі компроміс). До 2800 року він буде повністю збігатися із григоріанським.