Щороку 10 березня українці відзначають День Державного Гімну України — пісні, що уособлює силу духу, єдність нації та прагнення до свободи. Гімн є невід’ємною частиною української символіки поряд із Прапором і Гербом та закріплений у статті 20 Конституції України.
Це не просто урочистість, а нагадування про історичний шлях нашого народу до незалежності та єдності. Саме гімн об’єднує людей у найважчі моменти та стає символом незламності нації.
Історія створення Державного Гімну України
Історія Державного Гімну України сягає другої половини XIX століття.
Вірш «Ще не вмерла Україна» написав Павло Чубинський у Києві восени 1862 року. Він швидко поширився серед української інтелігенції, а вже у 1863 році був опублікований у львівському літературно-політичному журналі «Мета» серед добірки поезій Тараса Шевченка. Через це певний час у Галичині існувала думка, що автором тексту є саме Шевченко.
Композитором музики до гімну став Михайло Вербицький. Його вразила сила патріотичного духу твору, тож він створив до нього мелодію, яку пізніше адаптував для хорового виконання. Прем’єра відбулася 10 березня 1865 року в місті Перемишль під час заходів із вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Саме тому, через багато років ця дата стала ключовою для відзначення Дня Державного Гімну України.
Символ державності та боротьби за незалежність
Згодом пісня «Ще не вмерла Україна» стала символом боротьби за незалежність. У період 1917–1920 років цей твір виконував роль офіційного гімну Української Народної Республіки (УНР), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та Карпатської України.
Після здобуття Україною незалежності мелодія гімну офіційно була затверджена Указом Президії Верховної Ради у січні 1992 року. Текст було ухвалено 6 березня 2003 року, і він складається з першого куплету вірша Павла Чубинського та приспіву.
Уперше на державному рівні гімн прозвучав у виконанні хору імені Григорія Верьовки 5 грудня 1991 року під час засідання Верховної Ради України після Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності.
Цікаві факти про Державний Гімн України
- Оригінальний текст містив більше куплетів. Вірш Чубинського складався з чотирьох куплетів, але офіційна версія містить лише перший куплет і приспів.
- Пам’ятна монета. У 2005 році Національний банк України випустив срібну монету номіналом 10 гривень до 140-річчя першого виконання гімну.
- Уперше Державний Гімн України було записано в жовтні 1910 року в німецькому місті Кельн. Цю знакову подію увіковічнив видатний український оперний співак Модест Менцинський, виконавши гімн у супроводі оркестру.
Гімн як символ боротьби та незламності
Гімн України має глибоке історичне та патріотичне значення. Його виконання під час важливих подій стало актом національної єдності. У 2013–2014 роках під час Революції Гідності українці співали гімн на Майдані Незалежності, висловлюючи спротив та прагнення до змін.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році виконання гімну набуло ще більшого символізму. Він звучав на акціях по всьому світу як знак підтримки України. Гімн виконували на стадіонах, у концертних залах та навіть на політичних заходах, демонструючи силу українського духу.
Гімн — голос українського народу
Державний Гімн України — це більше ніж просто мелодія і слова. Це голос нації, який звучить у часи перемог і випробувань. Це символ незламності, гордості та національної ідентичності. Кожна нота, кожне слово гімну нагадує про історичний шлях України, про боротьбу за свободу та про мрію українського народу жити у вільній, незалежній державі.
Відзначаючи День Державного Гімну України, українці вкотре підтверджують свою відданість національним цінностям та демонструють єдність перед обличчям викликів. І щоразу, коли лунають слова «Ще не вмерла України і слава, і воля», серця українців б’ються в унісон, нагадуючи, що сила нації — у єдності та вірі у краще майбутнє.
Читати також: Історія українського тризуба: від давнини до сучасності