«Дрони вихідного дня» — це волонтерська ініціатива, яка працює на базі ГО «Кримські татари Одещини». Наразі команда налічує півтора десятка людей. Щомісячно волонтери отримують від військових близько двох десятків дронів на ремонт та удосконалення.
Ідея з’явилася близько року тому, її запропонував реалізувати Ілля Андрєєв. Його підтримала ГО «Кримські татари Одещини». Сам Ілля має технічну освіту за напрямом комп’ютерна інженерія. Спершу дрони у майстерні збирали, а зараз вирішили сконцентруватися на ремонті та модернізації «пташок».
Раніше команда збиралася по вихідних — звідси і назва проекту. Зараз же волонтери працюють у майстерні тричі на тиждень, але якщо запитів від військових багато, то збираються частіше. У середньому військові надсилають два десятки дронів на місяць. Робота над дроном може зайняти різний час — від декількох годин до днів. Частину деталей волонтери купують, частину — друкують на 3D-принтері. Також організація збирає донати на ремонт пташок (підтримати ініціативу можна тут).
В плані ремонту суми бувають різні, бо можуть бути різні потреби. Якщо замінити стек, то це може бути 2-2,5 тис грн, якщо відеопередавач — тут сума може бути менша, або навіть більша. А збірка дрона, наприклад, семидюймового, який несе корисну вагу півтора кілограми, його собівартість може сягати десяти тисяч гривень, — каже Ілля.
На початку команду зібрали із кола друзів та знайомих, потім до волонтерів почали долучатися й інші зацікавлені люди. Андрій Плотніков приєднався до ініціативи майже з моменту її створення.
Я за фахом інженер електроніки, хоча і в трошки іншому напрямку, тому мені було цікаво в цьому розібратись, тому що на той час це був дуже інноваційний напрямок, — розповідає про свою мотивацію Андрій. — Я з того типу людей, які розуміють: щоб змінити своє життя на краще, треба вибудовувати свій простір і брати відповідальність за це. Всі наші вчинки, дії на це впливають. Основна задача — вигнати ворога з наших земель. Щоб формувати реальність, яка мені подобається, треба докладати всіх зусиль. Тому що якщо не я, то хто це зробить?
Не всі учасники команди мають саме технічну освіту. За словами Іллі Андрєєва, тут всьому можна навчитися, якщо мати бажання. Наприклад, Сергій, який у команді ледь не з самого початку, технічної освіти немає, проте всі нюанси роботи опанував.
У мене немає саме технічної освіти, але я працював в айті фронт-енд розробником, долучився, бо мене це зацікавило. До цього я ніколи не паяв, але стало виходити, і я вирішив займатися цим, бо можу бути корисним, — розповідає Сергій.
Окрім ремонтів, команда вигадує й власні технологічні рішення для покращення роботи дронів. Наприклад, на 3D-принтері створили адаптер для вибухівки, який робить БПЛА більш стійким у повітрі.
Це наша невеличка розробка. Це чіпляється на дрони-камікадзе знизу, десятидюймові, і це зручно, щоб сюди чіпляти бомбу. Або інший вантаж, який треба транспортувати дроном, — розповідає Ілля.
Також в процесі ще одна розробка — фальш-шахед для тренувань мобільно-вогневих груп.
Ми назбирали вейпів , повитягували з них акумулятори, і зробили з них батарейки для цього літачка, — каже Ілля.
За час існування ініціативи волонтери зібрали 250 дронів та відремонтували понад сотню БПЛА.