Гелікоптер ООН. Ілюстративне фото з відкритих джерел
Гелікоптер ООН. Ілюстративне фото з відкритих джерел
Два роки тому в Сомалі бойовики ісламістського угруповання «Аш-Шабаб» захопили гелікоптер, який виконував гуманітарну місію ООН. Серед заручників — одесит Андрій Земляний, професійний бортінженер. Увесь цей час він перебуває в полоні, а його родина в Одесі намагається домогтися звільнення через українські та міжнародні інституції.
Про історію Андрія, обставини захоплення гелікоптера та зусилля повернути його додому — читайте у матеріалі «Море Людей».
10 січня 2024 року: українці потрапили в полон у Сомалі
Бойовики антиурядового ісламістського угруповування «Аш-Шабаб» захопили гелікоптер, який виконував гуманітарну місію ООН у Сомалі, 10 січня 2024 року. На борту перебували четверо громадян України та п’ятеро іноземців. Серед українських членів екіпажу був одесит Андрій Земляний.
Екіпаж та пасажирів, за даними Reuters, захопили після того, як гвинтокрил здійснив аварійну посадку біля села Гіндере, що контролюється угрупуванням. Гелікоптер направлявся у район Галгудуд (село межує з регіоном) — туди везли медичне приладдя, а звідти потім мали транспортувати поранених солдатів.
Згодом МЗС України підтвердило інцидент. З’ясувалося, що гелікоптер, на якому летіли заручники, належав українській приватній авіакомпанії, яка виконувала контракт на замовлення ООН. Президент Володимир Зеленський заявив, що держава працює над поверненням громадян України з полону.
Для контексту: «Аль-Шабаб» — це угруповання, пов’язане з Аль-Каїдою. З 2006 року воно веде повстання проти уряду Сомалі, намагаючись встановити власне правління на основі свого тлумачення ісламського права. З середини 2010-х років уряду вдалося відбити бойовиків з кількох територій, однак «Аль-Шабаб» досі контролює частини території в південному та центральному Сомалі.
Андрій Земляний: що про нього відомо
Андрій Земляний навчався в одеській школі №83. Згодом з відзнакою закінчив Національний авіаційний університет у Києві. Його батьки й нині живуть в Одесі.
«Мій брат — професійний бортінженер. З 2019 року, після закінчення університету, він працював за професією на гелікоптері, який виконував гуманітарні місії. Був у складі змінного екіпажу — вони мінялися і таким чином працювали, виконували завдання, які перед ними ставили: транспортування медикаментів і гуманітарних вантажів, евакуація людей», — розповів «Море Людей» брат Андрія Олексій Земляний.
Після зникнення одесита родина неодноразово зверталася до українського Міністерства закордонних справ, Офісу уповноваженого з прав людей та інших органів влади. У липні 2025 року батьки Андрія отримали офіційну відповідь від МЗС.
У відомстві повідомили, що всі четверо українців живі, а їхній фізичний стан задовільний. На той момент було відомо, що заручників утримують в окрузі Гальмудуг — підконтрольній «Аль-Шабабу» території Сомалі.
Також у листі зазначили, що посольство України в Кенії взаємодіє з ООН та країнами, громадяни яких також утримуються бойовиками. Серед таких держав Південна Корея (з 2024 року в полоні двоє громадян) та Німеччина (з 2018 року у заручниках громадянка держави, співробітниця Міжнародного комітету Червоного Хреста).
Для контексту: Україна не має окремого посольства в Сомалі, тож права та інтереси громадян там представляє посольство України в Кенії.
Також було сформовано спеціальну робочу групу при штабі Офісу ООН з підтримки Сомалі (UNSOS) у Могадишо. Участь у ній беруть експерти ООН, представники авіакомпанії «Українські вертольоти» (якій належав гелікоптер) та інших сторін. Долучений і Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Проведення прямих перемовин з бойовиками, як заявили у МЗС, практично неможливе через складну безпекову ситуацію у Сомалі. Варіант силової операції для звільнення заручників назвали вкрай ризикованим.
Олександр Олійник: звернення з полону
Нещодавно у соціальних мережах з’явилося відео з капітаном гелікоптера Олександром Олійником, записане в полоні. Він звернувся до президента України та ООН з закликом використати дипломатичні можливості для звільнення заручників.
«Дайте світу знати, що ми існуємо і що нам потрібна допомога», — сказав капітан.
Після появи цього відео родини полонених вирішили надати розголосу ситуації.
«Ми постійно зверталися до уповноважених органів, але досить довго ми чули, що йдуть перемовини. І для того, щоб не нашкодити перемовинам і результатам, нас просили не виносити це в публічну площину. Тому ми відповідально чекали, але коли ми побачили, що зі сторони цього угрупування, яке тримає екіпаж в полоні, було записано професійне відеозвернення, звісно, для нас це був сигнал. Ми почекали реакцій від відповідних органів, але не побачили її. Тому вирішили, що це питання не може більше бути непублічним», — каже Олексій Земляний.
Питання повернення одесита та інших членів екіпажу, які досі перебувають у полоні після гуманітарної місії під егідою ООН, нагадує про відповідальність держави та міжнародної спільноти за долю людей, які працюють у міжнародних місіях.