FRACTAL випустили «цифрового Артема Бородатюка». Навіщо це і чи справді це він
Що може ШІ-асистент «Цифровий Артем Бородатюк». Фото: Fractal
Що може ШІ-асистент «Цифровий Артем Бородатюк». Фото: Fractal
Засновник FRACTAL (ex-Netpeak Group) Артем Бородатюк представив свою цифрову версію — чатбот, який говорить і відповідає так, ніби це він сам. Цифрового Артема створив Сергій Саута — CAIO у FRACTAL. Ідея виросла з регулярних зустрічей Артема й Сергія, де вони обговорюють AI-тенденції та записують подкаст Alce Age. На одній із таких розмов Саута запропонував: а що, якщо зробити цифровий клон? Бородатюк погодився одразу — каже, що любить тестувати все, що зʼявляється в AI-сфері.
Про цифровий клон, навіщо він потрібен та про майбутнє таких персональних цифрових копій «Море Людей» розпитало в Артема Бородатюка.
Цифровий «Артем»: як це працює
Чатбот побудований на великій RAG-базі, яка складається з:
– трьох томів книги «Для менеджерів»;
– інтерв’ю, колонок та Q&A Бородатюка;
– матеріалів про FRACTAL;
– усього контенту, який він створював останні роки.
Бот не вигадує відповідей за логікою моделей ШІ — він шукає їх лише в матеріалах самого Артема. Тому він не придумає бізнес-ідею «з нуля», але відповість про менеджмент, системи, FRACTAL або навіть сон з CPAP-апаратом так, як відповів би сам засновник.
Де можна говорити з цифровим Артемом:
- текстова версія — у Telegram;
- голосова версія — на сайті книги «Для менеджерів», озвучена через ElevenLabs.
У планах — додати візуальний аватар, коли технології дозволять зробити це без «ефекту маски».
Бородатюк і Саута називають це експериментом. Кажуть, хочуть тестувати технології саме в момент їх появи, а не «коли стануть мейнстримом».
Артем Бородатюк: навіщо цифровий клон
Ми попросили Артема розповісти більше про те, навіщо йому цифровий клон, що він уже зрозумів про власну комунікацію, та як він бачить майбутнє таких персональних цифрових копій.
Навіщо тобі цифровий клон насправді? Це про ефективність, експеримент чи про певну трансформацію тебе як публічної людини?
Для мене цифрова версія мене — це логічне продовження всього, що я роблю у сфері збереження й передачі досвіду. Я роками системно оцифровую свої знання, виступи, інтерв’ю — і на цій базі наш Chief AI Officer у FRACTAL, Сергій Саута, зміг зібрати цифрового «другого мене».
Парадоксально, але бот навіть підвищив мою мотивацію ходити на Q/A-сесії, хоча такі формати забирають багато сил. Тепер кожен мій виступ — це нові дані, якими можна «годувати» бота, роблячи його точнішим, глибшим і ще кориснішим для інших.
Наскільки точно бот передає тебе? Є щось, чого він поки не розуміє у твоїй інтонації чи логіці мислення?
На рівні фактів і логіки бот передає мене досить точно. Якщо його запитати про факти з мого життя, бізнесу чи про деталі роботи компаній – він пояснить усе краще за мене, бо володіє великою базою знань: всі мої уроки про менеджмент, пости, інтерв’ю, Q/A-сесії.
Я вже бачу, що за точністю і чіткістю він інколи обганяє мене живого. Людина просто не тримає в голові стільки деталей. Запитайте, наприклад, про що я говорив на КМЕФ-2025 — і бот дасть повнішу відповідь, ніж я з пам’яті.
Гірше з інтонацією: живий сарказм, самоіронія, «нетактовні» жарти й контекст моменту поки що передаються слабше. Але ми це допрацюємо з часом.
Ну і бот не може генерувати щось нове про мій досвід, тому що оперує тим, що вже є в його базі. Наприклад, якщо я завтра щось переосмислю у своєму підході до менеджменту, це з’явиться у Цифрового Артема Бородатюка тільки після того, як ми поповнимо його базу знань. Але це тепер поставлено на потік внаслідок того, що весь мій новий контент попадає до нього.
Чи пробував ти спеціально ставити боту незручні питання? Які були найцікавіші відповіді?
Так, я свідомо давав йому граничні/незручні питання — про політику, війну, помилки в бізнесі, гроші. Найцікавіше — як він балансує між моєю реальною різкістю й етичними рамками моделі: виходять доволі дипломатичні версії того, що я б сказав набагато жорсткіше.
Як думаєш, через скільки років персональні цифрові копії стануть нормою?
Якщо орієнтуватися на те, що вже є зараз, – 2-3 роки. Персональні цифрові копії стануть нормою перш за все для експертів, тому що по суті це просто більш зручний інтерфейс для отримання відповіді. Коли ми дітьми хочемо щось дізнатися – ми не ліземо в пошук, а питаємо вголос. Цифровий бот, який сприймає голос і відповідає голосом – це більш нативна форма взаємодії з інформацією.
Кому це справді потрібно — і кому точно не варто?
Бот буде корисний всім, кому цікавий мій досвід. А створювати цифрову копію себе має сенс усім, у кого вже накопичено достатньо структурованого контенту.
У мій бот зашито приблизно 16–20 МБ інформації (це досить багато як для текстового формату, десь близько 3 тисяч сторінок А4 формату): 157 інтерв’ю, 49 колонок і статей, плюс 1504 сторінки тритомника «Для менеджерів», який виходить наприкінці січня (а стислий курс, створений на основі книги, доступний безоплатно).
Тобто якщо у вас є подібний масив даних — цифрова версія себе може стати корисним інструментом.
Чи бачиш це як майбутній інструмент лідерства: коли керівник може «делегувати» частину своєї експертизи дигітал-версії себе?
Так, це фактично новий рівень делегування: ти передаєш цифровій версії себе все рутинне — базові пояснення, онбординг, типові поради, повторювані FAQ. А собі лишаєш те, де потрібне живе лідерство: стратегія, нестандартні ситуації, важкі рішення, робота з емоціями та культурою.
Це як винести «інституційну пам’ять» керівника в окремий інструмент — доступний команді 24/7.
Читати також: Яким має бути тестове завдання (і чи потрібне взагалі): поради від Артема Бородатюка