Історія пілота дрона: Ігор Чуєнко про службу, страх і перший крок

Історія пілота дрона: Ігор Чуєнко про службу, страх і перший крок

test

Ігор Чуєнко пішов до військкомату в перші дні повномасштабного вторгнення. Планував швидко відбити Київ та повернутись додому, але затримався у війську надовго. Служив у артилерії, піхоті, а зараз служить у 93 ОМБР «Холодний Яр» — пілотує дрон на Донецькому напрямку.

Своєю історією та відчуттям війни пілот DJI-Mavic поділився с командою «Море Людей». 

Про найстрашніше

За словами Ігоря, найстрашніше на війні, коли ти вже знаєш яка в тебе задача — це зробити перший крок.

Буває, що йдеш до побратимів на сусідню позицію. Як до мавіка віднести банально пару батарей? Найскладніше — це рушити. А далі ти вже не зупинишся, далі ти вже йдеш, біжиш.

Історія пілота дрона: Ігор Чуєнко про службу, страх і перший крок
Ігор Чуєнко

Що запам’яталось найбільше

Найбільше Ігорю запам’яталось, як українські мінометники почали обстрілювати армію РФ і одна з мін попала дуже близько до ворожого військовослужбовця. «З нього злетіла вся форма. Він так тікав, голяком. Це було дуже весело. Багато їхніх машин підривалося просто на своїх же снарядах. Дуже часто вони самі себе підривають FPV-дронами», — пригадує сміючись пілот DJI-Mavic. 

Історія пілота дрона: Ігор Чуєнко про службу, страх і перший крок
Фото з архіву Ігоря

Коли ти в бліндажу і ворог тебе обстрілює, ти сидиш тихесенько і просто чекаєш. Ти чуєш, коли відстрілює чекан, ти чуєш, коли падає та граната. Відчуття не з приємних, коли ти кричиш «граната» і всі ховаються. Та там і нема де сховатися по факту.

Історія пілота дрона: Ігор Чуєнко про службу, страх і перший крок

Війна це фортуна. Або ми виживемо, або вони виживуть. Війна — це банальне везіння. Не хотілось би, щоб воно закінчувалось.

Якщо не протистояти ворогу, Ігор впевнений, Росія від України просто так не відчепиться. Однією з їх головних задач буде й надалі нав’язувати українцям свій «руській мір». «Треба закатать їх обгородить забором і залить бетоном. Інакше {росіяни, – ред} вони не зрозуміють. На силу треба відповідать силою». 

Про мотивацію

Бійця мотивують рідні: дружина і трирічний син. Ігор каже, що має воювати зараз, аби цього не довелось робити синові. Тож, опускати руки ще рано.

«В сад бігає. Там прапор зробив, на ялинці стоїть, маленький такий. Пишається мною. Каже — я Олександр Чуєнко».

 

Дивіться повне інтерв'ю з пілотом DJI Mavic Ігорем Чуєнко на YouTube-каналі «Море Людей»

Дивіться також Відчуття війни: від ветеринара до ветерана війни

Завантажити ще...