Іван Липа. Фото з відкритих джерел
Іван Липа. Фото з відкритих джерел
24 лютого 1865 року народився Іван Липа — один із діячів, без яких важко уявити українську Одесу початку ХХ століття. Лікар для бідних, співзасновник одеської «Просвіти», видавець, письменник і згодом міністр Української Народної Республіки (УНР) — він понад 10 років формував українське інтелектуальне середовище міста.
Розповідаємо, як Іван Липа працював в Одесі, кого підтримував і чому його ім’я досі важливе для міста.
Як виникло «Братерство тарасівців»
Він народився в Керчі у 1865 році. Матір походила з козаків, що підтримували Івана Мазепу і його антимосковське повстання. Саме вона прищепила синові любов до української мови та традицій.
Закінчив церковно-парафіяльну школу першим учнем, а у 1878 році вступив до Олександрівської чоловічої гімназії в Керчі. Під час навчання заробляв приватними уроками.
Цікаво! Іван Липа захоплювався українськими народними піснями і ходив у народному одязі, а ще намагався придбати кожну книгу, написану рідною мовою.
Згодом він вступив на медичний факультет Харківського університету. Під час навчання Липа став активним учасником українського студентського руху. У 1891 році разом із однодумцями на могилі Тараса Шевченка в Каневі він дав обітницю працювати для українського народу. Так виникло «Братерство тарасівців» — організація, що вперше відкрито заговорила про політичну незалежність України.
Іван Липа став одним із лідерів харківського осередку. Згодом, заручившись підтримкою родини Русових, письменника Михайла Коцюбинського й драматурга Володимира Самійленка, осередки організації виникли також у Києві, Чернігові, Одесі та інших містах (загалом більше 10).
За цю діяльність Липу заарештували та заслали. Після 13 місяців ув’язнення він три роки жив під наглядом поліції в Керчі. Диплом лікаря отримав у Казанському університеті.
Іван Липа в Одесі
Після навчання Іван Липа працював земським лікарем на Херсонщині, а потім на Полтавщині, надаючи допомогу малозабезпеченим жителям хуторів, сіл та повітів, а також робітничих поселень при шахтах, фабриках і заводах.
У 1902 році він перебрався в Одесу. Через велику конкуренцію роботу лікарем отримати одразу не вдалося, тож він влаштувався торговим наглядачем. З часом став поєднувати цю посаду з обов’язками лікаря для бідних.
В Одесі він одружився з Марією Шепель-Шепеленко. Власних дітей у них не було, тому всиновили хлопчика Георгія (майбутній поет і геополітик Юрій Липа).
Лікарня в Дальнику
Наприкінці 1902 року Івана Липу призначили завідувачем і санітарним лікарем у Слобідці-Романівці. Але в травні 1903 року прийшло нове призначення. На наступний десяток років він став лікарем для бідних і керівником лікарні в селі Дальник поблизу Одеси.
За ініціативи Липи там збудували нову простору лікарню за проєктом архітектора Федора Нештурха (автора будівлі сучасної Одеської національної наукової бібліотеки). Також він забезпечив лікарню обладнанням і облаштував територію — висадив сад, створив господарство. Для нього медицина була не просто професією, а соціальною місією.
Одеська «Просвіта» і українське культурне середовище міста
У 1905 році Іван Липа став одним із засновників товариства «Просвіта» в Одесі. Організація займалася розвитком освіти українською мовою, відкривала бібліотеки, проводила лекції та культурні заходи.
Цікаво! До одеської «Просвіти» входили Сергій Шелухин, Дмитро Сигаревич, Павло Зелений, Михайло Комаров, Іван Луценко, Андрій Ніковський, Іван Бондаренко тощо.
Навіть після заборони «Просвіти» у 1909 році Липа залишався активним учасником українського руху — працював в «Українському клубі» та музично-драматичній спілці «Українська хата». Його дім у робітничому районі Ближні Млини став місцем зустрічей української інтелігенції. Тут бували Гнат Хоткевич, Микола Вороний, Володимир Самійленко та інші діячі.
Письменник і творець «Казок про волю»
Саме в Одесі Іван Липа серйозно взявся за літературну працю. Він писав казки, притчі, поезії, літературно-критичні статті.
Брав участь у виданні альманахів «З-над хмар і долин» і «Багаття», підтримував молодих авторів. Саме завдяки його підтримці дебютували Олександр Олесь та Олексій Плющ. Вихід альманахів був важливим етапом у зміцненні становища української мови в Одесі та в усій Україні. Окрім цього, «З-над хмар і долин» став початком формування модерністського напряму в українській літературі.
У 1917 році Іван Липа допоміг заснувати «Українське слово» — перший після повалення царату україномовний часопис, який видавав Одеський український керівний комітет.
Того ж року разом із сином він заснував видавництво «Народній стяг», яке публікувало художні та суспільно важливі тексти українською мовою. Серед останніх випущених творів були «Казки про волю» Івана Липи. Він присвятив їх своєму синові. Автор порушує проблеми лідерства, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу.
Міністр в уряді УНР
Після революції 1917 року Іван Липа став одним із комісарів Одеси, турбувався про санітарний стан міста. У листопаді 1918 року він став міністром віросповідань Української Народної Республіки.
Він активно підтримував автокефалію української церкви, виступав за ведення церковного діловодства українською мовою та працював над державними реформами.
Іван Липа став також одним із керівників Української партії самостійників-соціалістів. Під час перебування уряду УНР в Камʼянці-Подільському він брав участь у роботі президії Всеукраїнської Національної ради. У 1920 році входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР, був міністром охорони здоров’я.
Останні роки життя і смерть Івана Липи
Після поразки українських визвольних змагань Іван Липа опинився у Винниках біля Львова. Працював приватним лікарем, жив скромно. З 1919 року хворів на рак шлунка.
Дружина залишалася в Одесі, а син Юрій, у той час студент медичного факультету університету, навчався в Познані. З ними він підтримував зв’язок листуванням.
13 листопада 1923 року він помер. Похований у Винниках.
В Одесі на вулиці Пастера, 52, де Іван та Юрій Липи мешкали певний час, встановлено пам’ятну дошку. Також у місті є вулиця Івана та Юрія Лип (колишня вулиця Гайдара), а бібліотека-філія № 8 КУ «ЦБМС для дітей» носить їхнє ім’я.
Іван Липа — частина української історії Одеси. Лікар, який лікував бідних. Видавець, який підтримував українське слово. Державник, який працював над автокефалією та незалежністю.
Його життя показує, як щоденна робота в місті може стати частиною великої історії країни.
Читати також: Історія змін на мапі міста. Які вулиці перейменували в Одесі і чому: 2025 рік
Читати також: Історія змін на мапі міста. Які вулиці перейменували в Одесі і чому: 2024 рік