Kaif: історія одесита В’ячеслава Кащенка, який жив і воював на повну

В’ячеслав Кащенко народився й виріс в Одесі. Він умів радіти життю, цінував свободу й постійний рух, любив музику, подорожі й людей. Після початку повномасштабного вторгнення став до лав Третьої штурмової бригади та воював як пілот аеророзвідки. Позивний — Kaif — найточніше відображав його ставлення до життя. Наприкінці жовтня В’ячеслав загинув на фронті. Ця історія — про світло, яке він залишив після себе.

Одесит, який жив на повну: ким був В’ячеслав Кащенко

Вʼячеслав Кащенко родом з Одеси. Тут він виріс і навчався — закінчив економічний факультет Одеського національного університету імені Мечникова, спеціалізація менеджмент.

«Навчання не заходило. Платив за сесії — таке життя. Але, як не дивно, з 2010 по 2016 рік працював за фахом, пройшов шлях від асистента до директора компанії. Все складалося правильно — кар’єрне зростання, досвід, посади, багатомільйонні тендери. Але всередині було відчуття, що це не моє», — згадував В’ячеслав.

x

Він наважився на кардинальні зміни й пішов в ІТ. Починав з нуля: три роки пропрацював менеджером з продажу й крок за кроком ростив себе в новому середовищі. Згодом став керівником відділу продажів, потім — аналітиком. 

«Іноді ти не вибираєш справу — вона вибирає тебе», — говорив він.

Паралельно Вʼячеслав багато подорожував. Встиг відвідати 16 країн і навіть трохи пожив у США.

Він любив відеоігри, не уявляв свого життя без музики: «Батько працював зі звуком, у нашій хаті завжди щось грало, а я виростав у магнітних стрічках, касетах і вібраціях. Музика — це моя любов».

А ще — В’ячеслав понад усе цінував свободу, жив у постійному русі: катався на скейтах, роликах, лижах, велотріалі, сноуборді. Завжди пробував щось нове, мріяв про парашутний спорт.

«Рух — це моя мова свободи», — казав він.

Від IT до аеророзвідника: історія «Кайфа»

Після початку повномасштабного вторгнення Вʼячеслав Кащенко волонтерив, але згодом і сам долучився до війська — пішов добровольцем у Третю штурмову, став пілотом аеророзвідки. 

«Все своє життя граю в PlayStation і маю досвід управління геймпадом, тому мені здалося, що аеророзвідка саме для мене. Мені дуже подобається літати, дуже подобається моя професія, тому що ми дуже круто впливаємо на те, що відбувається. Тобто знаходимо ворога, відпрацьовуємо по цьому ворогу. І кльово бачити дуже потужні результати своєї роботи», — розповідав він «Море Людей» у лютому 2025 року.

x

Навіть позивний відображав його погляди на життя — Kaif: «Тому що якщо не жити це життя в кайф, то на**я його взагалі жити? Тому і Kaif». 

Воїн завжди казав, що сприймає службу як роботу, найважче у якій — новини про втрати побратимів. Його мотивували люди: які допомагали, були поряд, питали оте важливе «як ти».

«Саме зараз мені дуже подобається бути військовим. Я знайшов тут, можна сказати, самореалізацію. Я відчуваю себе дуже корисним у цій справі. І як буду далі, я насправді не знаю», — говорив Вʼячеслав.

В’ячеслав Кащенко: світ, у який він вірив

Навіть під час служби Kaif багато мріяв: про цивільне життя, сім’ю, подорожі. Казав, що завдяки війні у нього відбулися потужні внутрішні, змінилися погляди та цінності, тому більше не планував повертатися на офісну роботу. Він прагнув бути корисним: близьким, країні та суспільству в цілому. Ще воїн вірив, що Україна, соціум змінюється на краще і ці зміни тільки почалися.

x

«Особливо перший рік війни показав, що ми можемо спільно робити дуже моцні речі, суспільство і держава навіть. Трапився якийсь перехід суспільства, усвідомлення того, що хочемо рухатися вперед і розвивати свою країну. І воно точно розвивається і як з точки зору військового напрямку, і також це відбувається на рівні просто суспільства, волонтерів, людей», — вважав Вʼячеслав Кащенко.

Читати також: Від IT до пілота аеророзвідки — шлях Вʼячеслава Кащенка на фронт