Одеський ринок «Привоз» — це місце, яке ніби завжди було на слуху навіть у людей, які ніколи не були в Одесі. Його назва звучала з вуст бабусь, які «купують нормальну рибу тільки там», з’являлась у книжках та фільмах.
У новому тексті розповідаємо про історію відомого ринку та що там можна було побачити кілька століть тому.
1827 рік
«Привоз» виник як додаток до Старого ринку. Торгівля відбувалася просто з возів і фур, без будь-яких капітальних споруд. До середини 1860-х років торговці не сплачували жоден ринковий збір, а власної системи мір і ваг не було. Спочатку це був незамощений майданчик, де торгували привозними товарами просто з возів, звідси й назва «Привоз».
Уявлення про те, яким був Привоз у середині 1870-х років, дає замітка з газети «Одеський вісник»: «Наша Привозна площа — в жалюгідному й потворному стані. Між балаганами люди справляють потреби, у зеленому ряду — купи гнилої зелені, що розкладається (на дворі червень), позаду фруктових яток — гори сміття. Сморід від нечистот і гнилизни — нестерпний».
В іншій замітці репортер додавав: «Уявіть бруд із вашого хліва, помножте його на бруд огидного Балтського базару, розведіть усе це водою з-під ваших корит — і отримаєте справжній бруд Привозної площі».
1902 рік
Поступово ринок розвивався та обростав торговельними приміщеннями. Але бруд і антисанітарія дали свої плоди. З червня по жовтень від бубонної чуми в Одесі померли 15 людей. З’ясувалося, що всі заражені мали зв’язок із «Привозом» — працювали або жили поруч. Інфекцію переносили щури, які жили у підвалах, між дерев’яними настилами та в катакомбах під ринком і сусідніми будинками.
Коли почалася епідемія, на ринку провели масштабну дезінфекцію, залили площу карболовою кислотою та вапном, а найзабрудненіші дерев’яні ятки спалили. Власникам виплатили компенсацію. Торгівлю тимчасово перенесли на Куликове поле, а після цього ринок почали відбудовувати з урахуванням санітарних норм.
1913 рік
Далі архітектор Федір Нестурх спроектував і побудував Фруктовий пасаж — чотири двоповерхові корпуси, з’єднані арками. Тут торгували переважно фруктами, а на другому поверсі облаштували номери для працівників.
1930-ті роки
На ринку впровадили централізовану систему постачання товарів та побудували бюрократичні процеси. У цей же час більшовики намагалися перейменувати ринок на «Жовтневий», але ця назва не прижилася .
Друга світова війна
Ринок постраждав від бомбардувань, але вже в 1950-х роках його відновили.
Після 90-х
Наприкінці 1990-х в Одесі ухвалили генеральний план реконструкції «Привозу» — зокрема, передбачалося будівництво нових павільйонів уздовж вулиці Преображенської. У 1998 році рішенням міськвиконкому створили комунальне підприємство «Ринок Привоз». Воно мало займатися роздрібною та оптовою торгівлею, перевезенням вантажів, здачею майна в оренду і контролем за транспортом.
2000-ні
Розпочалася масштабна реконструкція ринку. У 2007 році відкрили нові м’ясний і рибний корпуси, два торгово-офісні центри та комплекс магазинів уздовж вулиці Пантелеймонівської, який отримав назву «Новий Привоз».
А в 2013 році рішенням міськрада передала ринок в приватну власність.
2019 рік
Початок чергової реконструкції та демонтаж споруд. З’явилися нові павільйони та вхідна група, стартували роботи з упорядкування проїжджої частини і трамвайних колій поряд.
Історія «Привозу» — це історія міста: зі смородами, щурами, чумою, а потім — реконструкцією й приватизацією. Він вижив у складні часи, змінився, але зберіг свій характер. І хоча сьогодні це вже не той хаотичний торговий майданчик з дерев’яними балаганами, все ж він залишається символом Одеси — живим, галасливим і неідеальним.