Купала, але без Івана: як українці відзначають одне з найстаріших свят і до чого тут християнство

Купала, або Купайла — одне з найдревніших свят, яке збереглося до нашого часу. Нині це про збереження традицій та обрядів, справжня частина етнічного коду.

Гуляння тісно пов’язане із сонцестоянням і символізує народження літнього сонця — Купала. Водночас завершується панування весняного — Ярила. Головні персонажі свята — Купала та Марена. Йдеться про поєднання чоловічої і жіночої стихій, яке і породжує життя.

Святкувати почали ще за часів язичництва — тоді з’явилася і більшість традицій. Чи не найвідоміша — розпалювання великого багаття. Вогнище втілювало очищення, захист від зла, єднання з природою та навіть родючість. За повір’ям, якщо через вогонь успішно стрибне закохана пара, тримаючись за руки, то їх союз буде вкрай міцним. Також у полум’я кидали сорочку хворого. Вірили, що це допоможе вилікувати його.

x

Ніч з 23 на 24 липня: ще трохи про прикмети і обряди

• Вінок: без нього нікуди. Це один з головних атрибутів Купайла. Плести його дівчина мала власноруч, щоб потім пустити по воді. У такий спосіб гадали, що чекає цього року: як віночок потонув, кохання в цьому році не чекати, як відплив, але зупинився — любов прийде, але не найближчим часом. Якщо ж квіти поплили за течією, то дівчина знайде кохання і вийде заміж.

x

• Квітка папороті: за переказами, саме в ніч на Івана Купала папороть розцвітає, але лише на мить. Її охороняють злі духи. Той, хто зірве міфічний цвіт, буде наділений справжніми надздібностями: розумітиме мову тварин і птахів, бачитиме приховане, зможе увійти у будь-яку скарбницю. Також така людина має знайти кохання і щастя.

• Святкове дерево: на Купала заведено прикрашати молоде дерево. Найчастіше це верба, береза чи клен. Гілля навішували стрічками, віночками та квітами. Після гулянь деревце топили, палили чи розносили гілки городами (залежно від регіону). Така собі жертва силам природи.

• Інші рослини: загалом вважалося, що майже усі трави у цю містичну ніч наділяються магічними чи цілющими властивостями, тому їх активно збирали.

 

x

• Купатися — зась, але тільки вночі: наші предки вірили, що саме у ніч на Купайла прокидаються міфічні створіння, і не всі з них добрі. Вважали, що русалки чи водяні можуть потопити. А от після сходу нечисть має відступити, а вода — стати ледь не цілющою (все ж таки ще один символ свята). Хоча у деяких регіонах навпаки було заведено купатися.
• Часник — не від вампірів, але від відьом: здавна люди боялися нечисті, тому і на Купайла — у ніч очищення, було заведено всіляко оберігатися від цих міфічних істот. Часник вішали на одяг та у оселях.

Купайла: чому перенесли святкування

В Україні свято раніше відзначалося у ніч на 7 липня, однак у 2023 році Українська греко-католицька церква та Православна церква України перейшли на новоюліанський календар (та сама “календарна реформа”). Всі неперехідні православні свята змістилися на 13 днів раніше. До чого тут Купала? Все трохи заплутано.  

Традиція гулянь з’явилася ще в дохристиянські часи, однак після хрещення Русі свято приурочили до Різдва Івана Предтечі (Хрестителя). Відповідно, традиції намагалися замінити християнськими. Івана Купала — це така собі народна назва свята.

«Треба розуміти, що це зліплення в один термін двох абсолютно різних традицій, які говорять про повністю несумісні речі. Такого святого як Іван Купала не існує. Є православне свято Івана Хрестителя. Так само немає такого язичницького свята — Івана Купала, є свято Купала. Але коли у людей відбувається змішання, починають називати його ‘святом Івана Купала’. Це різні речі», — розповів Суспільному митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан.

У будь-якому випадку перенесення Купайла на ніч з 23 на 24 липня має сенс. Дата набагато більше за попередню збігається з астрономічними циклами Сонця — наприкінці червня відбувається літнє сонцестояння. У 2025 році воно пройшло 21 червня.

З цікавого, Івана Купала відзначали (а подекуди і досі відзначають) не лише в Україні. Наприклад, у Польщі дівчата традиційно пекли печиво «слоньчєта». Його зрання викладали у полях. Незвичні традиції у Сербії та Чехії — там, відповідно, пастухи запалювали смолоскипи чи мітли. Також святкували в Шотландії, Італії, країнах Балтії та Скандинавії.

Читати також: Що таке Прайд-місяць і чому саме червень?