Місто, де вона вперше побачила море: які місця в Одесі найбільше любила Леся Українка
Ілюстрація, згенерована штучним інтелектом
Ілюстрація, згенерована штучним інтелектом
Леся Українка вперше приїхала до Одеси у 1888 році. Їй було 17. Причина — лікування туберкульозу кісток. Але з часом місто стало для неї не лише медичною точкою на мапі, а важливим простором особистого й творчого досвіду.
У день народження Лесі Українки розповідаємо, як море стало частиною її біографії.
Не три рази, а щонайменше 18: візити Лесі Українки в Одесу
На фасаді будинку по вулиці Святослава Караванського, 27 зазначено, що Леся жила тут у 1889, 1890 та 1893 роках. Саме тому довгий час вважалося, що вона бувала в Одесі лише тричі.
Нині дослідники говорять щонайменше про 18 візитів. Часто — проїздом: дорогою до Криму, Кавказу, Єгипту чи Італії й назад. Востаннє вона була в Одесі у травні 1913 року — за кілька місяців до смерті.
Письменник Олег Кудрін розповів, що зупинялася Леся Українка не лише у будинку на Караванського — вона багато їздила Одещиною: до Аккермана (нині Білгород-Дністровський) та Шабо, де займалася виноградотерапією. Чимало адрес були й у центрі міста — зокрема на вулицях Гоголя та Ковальській.
Святослава Караванського, 27: дім Комарових
Під час перебування в місті Леся зупинялася в родині публіциста й очільника одеської «Просвіти» Михайла Комарова.
Будинок за адресою Святослава Караванського, 27 був зведений у 1880 році за проєктом архітектора Олександра Бернардацці. Тут збиралася українська інтелігенція, обговорювали літературу, видавничі проєкти, громадське життя.
У спогадах сестри письменниці, Ольги Косач-Кривинюк, згадується, що під час одного з візитів у домі Комарових влаштовували «живі картини». Леся була авторкою і костюмеркою цих імпровізованих постановок.
Крім лікування, в Одесі вонатакож багато писала. Її книжки продавалися в одеських книгарнях, а вірші друкувалися в місцевій періодиці. У 1903 році в Одесі поставили драму письменниці «Блакитна троянда».
Також Леся любила відвідувати храми різних віросповідань: побувала в грецькій та вірменській церквах, єврейській синагозі, католицькому костелі. Одного разу Михайло Комаров влаштував усій сім’ї Косач подорож пароплавом на три дні до Білгород-Дністровської фортеці.
Лікування на Хаджибейському лимані
Перший приїзд у 1888 році був пов’язаний із курсом лікування на Хаджибейському грязьовому курорті. В історії хвороби зафіксовано покращення після процедур.
Окрім лікування на лимані, Леся бувала в Аккермані (нині Білгород-Дністровський), а також у Шабо, де проходила так звану виноградну терапію. У листах до батька вона писала, що в місцевому кліматі відновлюється швидше, ніж удома, хоча погода не завжди сприяла довгому перебуванню.
Однак не завжди лікування було вдалим:
«Після тижня масажної курації нога моя розтроюдилась так, що й ступить було годі. Тоді я покинула його. Першу ніч я провела тоді, як тінь у Дантовому пеклі, з плачем і скрежетом зубовним. На другу ніч затялась, не плакала і цілу ніч писала в ліжку, почала невеличку поему і, здається, по їй не видко, як мені приходилось тісно при писанні».
Перша зустріч з морем
Саме в Одесі Леся Українка вперше побачила море. У циклі «Подорож до моря» вона писала:
«Найбільша краса Одеси, головна її оздоба — це море. Синьо-зелене і безмежне, воно відкривається з багатьох вулиць і майданів…»
Цикл складається з дев’яти частин, п’ять із яких присвячені Одесі та приморському краю. Згодом його було надруковано у збірці «На крилах пісень» із посвятою родині Комарових.
За спогадами Богдана Комарова (наймолодший з дітей Михайла Комарова), найбільше письменниця любила три місця:
- Приморський бульвар (у той час Миколаївський);
- Парк Шевченка (тоді — Олександрівський);
- Ланжерон.
З цих місць відкривався краєвид на море і місто — простір, який суттєво відрізнявся від її рідного Полісся.
«Лесю вразило це місто — гамірне, багатолюдне, із своїм швидким ритмом життя, своєрідною південною екзотикою. Вражали люди, яких бачила: статечні слов’яни, зі своєрідною мовою, не схожою до тієї, яку знала Леся, педантичні німці, галасливі і темпераментні південні люди – чи то греки, чи євреї, чи італійці, чи молдавани…» — так описала враження письменниці від міста дослідниця, мовознавиця і культурологиня Тетяна Ананченко.
Пам’ять про Лесю Українку в Одесі
Сьогодні про перебування Лесі Українки в місті нагадує меморіальна дошка на будинку Комарових. Її ім’ям також названа вулиця у Пересипському районі, проспект (колишній Гагаріна) та парк на куті Фонтанської дороги і цього проспекту.
Крім цього, в Одесі може з’явитися пам’ятник письменниці. Проєкт вже обрали, але після оголошення результатів конкурсу у соцмережах почалися суперечки. Детальніше про це читайте в окремому матеріалі.