Одеса — місто, яке завжди викликало жваві дискусії та привертало увагу багатою історією, культурним розмаїттям і потенціалом для подальшого розвитку. У матеріалі зібрано ключові цитати доктора історичних наук і професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, що висвітлюють історичну значущість Одеси та пропонують погляд на її перспективи. Текст підготовлено на основі публікації наших колег з медіа «Інтент».
За словами Ярослава Грицака, Одеса має статус метрополії, однак її багатонаціональність проявляється в особливий спосіб:
Одеса не є мультикультурною. Якщо ви були в Нью-Йорку, то ви знаєте, що у Нью-Йорку є італійський, український, єврейський квартали. Ти просто ходиш і бачиш, що ця культура існує. В Одесі цього немає. Я не бачив, щоб на Грецькій вулиці жили греки.
Ця думка підкреслює, що, попри багатонаціональний склад, Одеса не має розподілу на культурні анклави, характерні для інших великих міст.
Говорячи про історичну роль Одеси, професор звертає увагу на її зв’язок із морем. Одеський порт став одним з рушіїв економічного розвитку міста.
Одна з ознак мореплавних народів — майже всі вони мають письмо. Поява Одеси відкрила доступ до Чорного моря. Це був один з найбільших торгівельних портів, осередок європейської цивілізації.
Історичні зміни також торкнулися топоніміки Одеси:
Найбільше перейменування, яке було в Одесі чи у Львові, це було радянське. Про це зараз забувають. Тоді вулиці Маркса, Леніна й інші мали бути в кожному місті.
Грицак підкреслює, як радянська доба вплинула на міський простір та пам’ять. А таким є його погляд на «російськість» Одеси:
Складається враження, що Одеса була російським містом. Але Одеса була російськоімперським містом. Жаботинський про це дуже добре пише у своїх спогадах, що це насправді було місто російськомовним, а не російським.
Ця теза ставить під сумнів поширені стереотипи про культурну приналежність. Проте, на думку професора, місто потребує серйозних змін:
Одесі потрібен інший тип туризму. Він високоякісним і дуже дорогим. У випадку Одеси та Львова це дуже схоже. Обидва міста мають оперні театри з прекрасними приміщеннями. Питання в тому, чи відбуваються там такі вистави, на які приїдуть з Києва, Стамбула чи ще звідкись.
Ярослав Грицак також бачить необхідність у створенні інтелектуальних центрів.
Я не знаю, як би зараз Львів функціонував без Українського католицького університету. Моя мрія — щоби щось подібне постало в Одесі. Щоб була відкрита платформа з достатньою кількістю інтелекту
На його думку, створення такого осередку могло б надати місту нового імпульсу для розвитку. Роль Одеси у геополітиці також не залишилася поза увагою:
Одеса є містом стратегічно важливим, бо це Чорноморський берег. Ідея путіна — повністю відрізати Україну від моря, перетворити її на маленьку аграрну державу.
Ця теза підкреслює ключове значення міста для України. Говорячи про перспективи міста, Грицак ставить важливе питання:
Де ми поставимо Одесу на карту світу як українське місто? Якщо полишити місто на себе, то воно буде таке, як зараз. Можливо, так комфортно жити, але тоді Одеса стане звичайним обласним центром. Це не буде метрополія.
За словами історика, Одеса залишається молодим містом зі старою історією.
«В Америці – це Нью-Йорк або Сан-Франциско. Вони не є столицями, але це міста, знаєте, про які кажуть на віки»
Якою буде Одеса — залежить від її мешканців, культурної політики та стратегії розвитку. На думку доктора історичних наук і професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, місто має всі має шанси стати справжньою метрополією, яка збереже свою неповторну атмосферу і водночас впливатиме на розвиток України в майбутньому.
Читати також: Марина Гончаренко: діаспора, рівень дискусії в Одесі та пошук ідентичності