Музей під відкритим небом: архітектурні перлини вулиці Пастера


Вулиця Пастера є унікальною сторінкою архітектурного літопису Одеси, де за кожним кутом приховується історія. Тут переплітаються стилі різних епох, відображаючи культурний, науковий та освітній розвиток міста. У цьому матеріалі ми дослідили найцікавіші будівлі вулиці Пастера та спробували розкрити їхню роль у формуванні історичного обличчя Одеси.
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Будівлю, яка нині є домівкою театру, спершу використовували як склад. У 1903 році її реконструювали для приватного театру російської драматичної трупи за фінансування антрепренера Олександра Сибірякова.
Згодом, у 1925 році, тут заснували український театр, ініційований діячами національного театрального мистецтва, адже Одеса на той час була важливим культурним центром України.
Архітектура споруди вирізняється поєднанням класичного та модерністського стилів, з просторими інтер’єрами та багатим декором. У середині XX століття будівля стала постійною домівкою для українського театру.
Одеська національна наукова бібліотека
Приміщення бібліотеки було збудовано в 1904–1906 роках за проєктом архітекторів Фелікса Гонсіоровського та Юрія Дмитренка. Споруда є важливим зразком бібліотечної архітектури України та з 1979 року перебуває під охороною держави як пам’ятка архітектури та містобудування.
Фасад бібліотеки виконаний у неокласичному стилі, із симетричною композицією та багатим декором. Вхід прикрашають колони та фронтон, які додають будівлі урочистості. Інтер’єри також продумані до дрібниць: просторі читальні зали, витончені сходи та орнаментальні прикраси створюють атмосферу, яка надихає на навчання та дослідження.
Будівля бібліотеки стала символом просвітництва та інтелектуального розвитку Одеси. Наразі є однією з найстаріших бібліотек України, яка зберігає багаті книжкові фонди та рукописи, зокрема унікальні видання, датовані ще XVI століттям.
Науково-дослідний інститут фізики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
Інститут було засновано у 1926 році, а його сучасну будівлю звели у 1933 році за проєктом архітектора Юрія Дмитренка. Будівля є прикладом конструктивізму 1930-х років, який акцентує увагу на функціональності та простоті форм. Її архітектура створює середовище, що сприяє науковій діяльності та навчальному процесу.
Одеський національний медичний університет (ОНМедУ)
Університет — один із найстаріших і найвідоміших медичних закладів України. Головна будівля, розташована на вулиці Ольгіївській, 4. Будівництво розпочалося в 1899 році й було завершене на початку XX століття. Архітектором проєкту став відомий одеський зодчий Лев Влодек, який працював у стилі еклектики з елементами класицизму та ренесансу.
Головну будівлю університету звели наприкінці XIX — на початку XX століття. Її проєктуванням займався відомий архітектор Дмитро Фомін, який працював над багатьма монументальними спорудами Одеси.
Фасад університету поєднує класичні елементи архітектури — симетрію та монументальність, а декоративні деталі інтер’єру містять елементи модерну. Практичність і функціональність будівлі створюють комфортні умови для навчання та відповідають потребам студентів.
Будівля Бессарабсько-Таврійського земельного банку
Популярність цієї архітектурної пам’ятки міста поступається іншими історичними спорудами Одеси. Банк було засновано у 1871 році, а будівлю на Пастера збудовано на початку XX століття. Проєкт розробив архітектор Юрій (Георгій) Дмитренко, відомий своїм внеском у архітектуру того часу.
Спочатку ця споруда була адміністративним центром банку, який надавав кредити землевласникам і фермерам Бессарабії та Таврії, що підкреслює роль Одеси як фінансового центру Півдня України.
Будівля є прикладом еклектики з домінуванням неокласичних форм, зокрема:
- Монументальний фасад із колонами та барельєфами.
- Декоративні елементи в стилі ренесансу та модерну.
- Кам’яна кладка та масивні аркові вікна.
- Скульптури, що символізують достаток і стабільність.
Після революції 1917 року будівлю використовували для різних державних потреб. Наразі вона є пам’яткою архітектури, однак багато її деталей потребують реставрації.
Головний корпус теоретичних кафедр та лабораторій Одеського національного медичного університету
Будівля на вулиці Пастера, 2, є однією з важливих архітектурних споруд Одеси, пов’язаних з історією науки та медицини. Це монументальна пам’ятка кінця XIX — початку XX століття, що відіграла ключову роль у розвитку медичної освіти та досліджень в Україні.
Її збудували для потреб медичного факультету Імператорського Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова). З розвитком медичної науки виникла потреба в створенні спеціалізованого комплексу для теоретичних кафедр, лабораторій і дослідницьких інститутів.
Будівля виконана в неокласичному стилі з елементами ренесансу та еклектики, що характерні для освітніх закладів кінця XIX — початку XX століття.
Вулиця Пастера — це своєрідний музей просто неба, де кожна будівля відображає етапи архітектурного розвитку Одеси, від еклектики до неокласичних форм кінця XIX — початку XX століття. Не лише частина міської забудови, а й можливість зануритися в атмосферу минулого, підкреслюючи роль Одеси як культурного та наукового осередку.
Читати також: Місто на перехресті історії: професор Ярослав Грицак про Одесу