Новий (старий) статут Одеси: що не так з документом, який ухвалила міськрада
Колаж: Світлана Матвієнко/Море Людей
Колаж: Світлана Матвієнко/Море Людей
В Одесі затвердили новий статут міста, однак він викликав суперечки серед містян й навіть призвів до публічного супротиву під мерією. Чому новий статут так засмутив одеситів та чим він відрізняється від попереднього — читайте в матеріалі Море Людей.
Статут територіальної громади: рішення 19 листопада
Депутати Одеської міськради затвердили нову редакцію Статуту територіальної громади. Документ визначає міську символіку, святкові та пам’ятні дати, відзнаки громади, засади адміністративно-територіального устрою та розвитку Одеси, систему місцевого самоврядування, форми участі жителів у розв’язанні питань місцевого значення, а також принципи соціально-культурного розвитку міста.
«Це основний локальний нормативно-правовий акт, що має найвищу юридичну силу серед документів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Усі рішення та акти на території міста повинні відповідати його положенням», — пояснили у міськраді.
Серед змін, гімном міста стала композиція «Край Чорного моря» на слова Семена Кірсанова та музику Модеста Табачникова, АЛЕ в перекладі українською мовою Сергія Осоки.
Міськими святковими та пам’ятними датами, які відзначаються щорічно, затверджено:
- 1 квітня – День гумору;
- 10 квітня – День визволення Одеси від нацистських окупантів;
- 19 травня — День першої письмової згадки про порт (Кочубіїв, Качібей, Хаджибей);
- 2 вересня – День міста (як і було раніше);
- 3 вересня – День міста-побратима та міста-партнера.
Звіти, ВПО і ніякої катерини: інші ключові зміни
Інші ключові положення:
- Перехід від поняття «міська громада» до «територіальна громада». До складу громади віднесено також внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чиє фактичне проживання підтверджено документально.
- Вперше з’являється комплексний блок електронної демократії: е-петиції, електронний збір підписів, публічні консультації, громадський бюджет.
- Міський голова звітує перед громадою не менше двох разів на рік на відкритих зустрічах. Письмовий звіт публікується за 7 днів до цього.
- Депутати міської ради звітують перед виборцями щорічно. Письмовий звіт подається за 14 днів і оприлюднюється за 7 днів до відкритої зустріч (про неї мають повідомити завчасно, а якщо провести очно її неможливо, то це мають зробити онлайн).
- Вилучені стаття про видатних осіб та норма про російську мову як складову культурної спадщини міста.
- катерина II більше не засновниця — цю частину вилучили.
- Передбачається створення відкритого єдиного реєстру комунальної власності.
- Закріплено заборону партнерських відносин із громадами держави-агресорки.
- В преамбулі статуту наголошено на мультикультурності — забезпечення доступності інформації для національних громад.
Статут Одеси 2025: проблеми документа
Перед початком сесії біля будівлі мерії зібралася група людей, яка виступила проти оновленого статуту.
Також ще напередодні голосування проти ухвалення акту виступала громадська організація «Історія.Культура.Демократія».
«Новий проєкт є фактичним продовженням кулуарних домовленостей ексмера Труханова та кампанією з протидії політики деколонізації, що зокрема, є наслідком збереження 2 вересня, як дати Дня міста», — заявили у ГО.
Також серед прогалин документа називають те, що у преамбулі згадується лише «порт» у 1415 році, а не «місто» чи «місто-порт». Таке формулювання за словами активістів, продовжує відсилати до російського історичного наративу та дати «заснування міста 2 вересня».
Чому день народження Одеси не 2 вересня — читайте в окремому матеріалі.
«Зміст проєкту, зокрема з преамбулою, нехтує положеннями Законів про борців за незалежність у ХХ ст., про Голодомор та про засади політики пам’яті, а також пропускає значні періоди історії міста, які відображають той самий український вимір та міжнародну взаємодію українців та інших етносів», — кажуть в організації.
З-поміж затверджених пам’ятних дат також відзначають 10 квітня — День визволення Одеси від нацистських окупантів. Річ у тім, що у ЗУ № 315-VIII він прописаний як «День вигнання нацистів». Також саме таке формулювання є позицією Українського інституту національної пам’яті.
Проблему вбачають і у гімні, який є перекладом російськомовної пісні про Одесу. Композиція, як зазначають активісти, не пройшла широких дискусій і не була належним чином опрацьована профільними та науковими установами.
«Напрацювання проєкту відбувалося негласно, під егідою колишнього міського голови Геннадія Труханова та директора Департаменту міжнародної політики та культури Івана Ліптуги. Легітимність робочої групи, відповідальної за розробку та розгляд пропозицій, була лише формальною», — заявили у ГО «Історія.Культура.Демократія».
Читати також: І ракетами, і словами. Як роспропаганда атакує Одесу