Цивільний кодекс

Скандальну норму щодо зниження шлюбного віку до 14 років вилучили з проєкту Цивільного кодексу. 

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

За його словами, одруження з неповнолітньою передбачалося лише у разі вагітності або народження дитини і виключно після рішення суду.

«Норма точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб з 14 років. Вона є захисною — щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень», — пояснив він.

За словами голови парламенту, автори проєкту виходили з того, що в окремих життєвих обставинах це могло б дати дитині можливість зростати у повноцінній сім’ї, а не залишатися без одного з батьків.

Водночас, як зазначив Стефанчук, робоча група побачила, що суспільство сприймає таку норму неоднозначно. Тому після дискусій було ухвалено рішення відмовитися від цієї ідеї й залишити чинне законодавство без змін.

«Цієї норми у проекті не буде. Ми не можемо ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті», — заявив він.

x

Проєкт Цивільного кодексу: що ще не так з актом

Водночас правозахисники звертають увагу, що положення про шлюбний вік — не єдина суперечлива норма в проєкті нового Цивільного кодексу (№14394). 

Як зазначає Центр прав людини ZMINA, запропоновані зміни в частині сімейного права можуть звузити вже наявний правовий захист і суперечити європейським стандартам прав людини.

На які положення звернули увагу правозахисники:

• Визначення фактичного сімейного союзу як співжиття двох різностатевих осіб.

«На перший погляд, це може видаватися спробою унормувати де-факто шлюбні відносини. Але наслідки такого формулювання значно глибші. По-перше, поняття сім’ї фактично ототожнюється з потенційним шлюбом. По-друге, – і це ключове – одностатеві пари прямо виключаються з можливості бути визнаними сім’єю в будь-якій формі», — кажуть у правозахисній організації.

Якщо ці норми набудуть чинності, суд більше не зможе визнати одностатеву пару сім’єю навіть у спадковій справі. З юридичної точки зору такі люди стануть сторонніми особами. Тобто йдеться про втрату навіть мінімального захисту, пояснив правозахисник Олег Максим’як.

Чинне українське законодавство не передбачає ані одностатевих шлюбів, ані цивільних партнерств. Однак Сімейний кодекс містить визначення сім’ї, яке не обмежується лише шлюбом. Сім’єю вважаються люди, які спільно живуть, мають спільний побут і взаємні права та обов’язки. 

Таке формулювання у червні 2025 року створило історичний для України прецедент — Деснянський районний суд Києва встановив факт проживання однією сім’єю двох чоловіків. Тобто було визнано наявність фактичних шлюбних відносин між ними. 

«Рішення вистояло в апеляції попри спроби його оскаржити з боку організації, відомої системною опозицією до прав ЛГБТІК-людей. Хоча касаційний розгляд триває, сама поява такого прецеденту стала сигналом: українські суди почали рухатися в напрямку, визначеному Європейським судом з прав людини», — каже Максим’як. 

• Шлюб з особою, яка змінила стать, є недійсним.

«Держава фактично ставить ультиматум: зміна гендерного маркера автоматично ставить під сумнів сам факт шлюбу», — пояснили у ZMINA.

При цьому формулювання не уточнює, коли саме відбулася зміна статі: до чи після укладення шлюбу. Тобто у теорії під сумнів може бути поставлений навіть шлюб, який вже зареєстровано.

• Релігійна шлюбна церемонія може створювати правові наслідки та бути підставою для внесення запису до державного реєстру.

«Основні релігійні інституції в Україні відкрито виступають проти будь-якого визнання одностатевих союзів. Посилення їхньої ролі у визначенні поняття шлюбу фактично означає посилення консервативного вето на майбутні реформи. Це також суперечить принципу відокремлення церкви від держави, закріпленому в Конституції, і може використовуватися як аргумент проти подальших кроків до рівності, — кажуть у ZMINA.

Правозахисники також нагадали, що у межах переговорів про вступ до ЄС Україна взяла на себе зобов’язання запровадити зареєстровані партнерства. Європейський парламент закликав Україну ухвалити законопроєкти відповідні законопроєкти. Натомість новий Цивільний кодекс створює додаткові бар’єри для ухвали рішень.