Понад 2 млн людей вийшли на масштабний протест у Туреччині. Саме такі цифри озвучив журналістам лідер опозиції Озгюр Озель.
Приводом для мітингів, які почалися ще 19 березня 2025 року, став арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу. Він є ключовим опозиційним політиком і головним суперником президента Реджепа Таїпа Ердогана. Влада звинуватила Імамоглу в корупції та зв’язках із забороненою в Туреччині Робітничою партією Курдистану (РПК), що він категорично заперечує. Цей арешт відбувся напередодні того, як опозиційна Республіканська народна партія (CHP) мала офіційно висунути його кандидатом на президентські вибори, заплановані на 2028 рік.
Тисячі громадян вийшли на вулиці Стамбула, Анкари, Ізміра та інших міст, незважаючи на чотириденну заборону демонстрацій, введену владою. Мітингувальники звинувачують Ердогана в утисках демократії, називають його диктатором і вимагають справедливості та звільнення Імамоглу. Сутички з поліцією, сльозогінний газ і водомети стали частиною цих подій, а кількість затриманих уже перевищила тисячу осіб. Серед затриманих — і щонайменше десятеро журналістів.
У свою чергу, голова МВС Туреччини Алі Ерлікая повідомив, що внаслідок протестів постраждали 123 поліцейських. Також серед затриманих виявлено людей, пов’язаних з 12 різними терористичними організаціями.
«Під час цих дій було вилучено кислоту, каміння, палиці, фаєри, коктейлі Молотова, сокири та ножі. Проти тих, хто нападає на нашу поліцію, завдає шкоди громадському майну та загрожує безпеці наших людей, тривають судові процеси.»
Чому люди незадоволені Ердоганом?
Цікаво, що доля Ердогана була дуже схожою на те, що відбувається зараз. У 1994 році Ердоган був обраний мером Стамбула. Протягом перебування на цій посаді, він здобув значну популярність. А вже у 1998 році був засуджений за публічне декламування вірша, що нібито розпалював релігійну ворожнечу, на мітингу в грудні 1997 року в провінції Сіїрт. Суд засудив Ердогана до десятимісячного ув’язнення, але фактично він провів у в’язниці лише чотири місяці.
Встигнувши попрацювати в Уряді, врешті у 2014 році Ердогана, який до цього був популярним мером і політиком, обрали президентом Туреччини. Нині він обіймає посаду президента вже третій термін поспіль. Тим часом мер Стамбула, Екрем Імамоглу, ніби повторюючи долю чинного президента, почав затьмарювати своєю популярністю самого Ердогана.
Зокрема, Імамоглу здобув популярність, коли виграв вибори мера Стамбула 31 березня 2019 року як кандидат від Республіканської народної партії. Це перервало 25-річний контроль партії Ердогана (Партія справедливості та розвитку) над містом. Спочатку результати скасували через скарги ПСР, але на повторних виборах 23 червня 2019 року Імамоглу переміг ще впевненіше, отримавши 54% голосів проти 45% у кандидата від Партії справедливості та розвитку (Ердогана). Це стало символічним ударом по чинному президенту Туреччини, адже Стамбул — економічний і культурний центр країни, де сам Ердоган починав свою кар’єру як мер у 1990-х.
Як мер Імамоглу зосередився на покращенні інфраструктури, громадського транспорту й соціальних послуг. Наприклад, він розширив мережу метро, запустив доступні студентські абонементи на транспорт і боровся з корупцією в муніципалітетах. До того ж, Імамоглу завірусив гасло «Все буде добре» у 2019 році, завоювавши прихильність молоді. Він позиціонує себе як лідер, який об’єднує, а не розділяє.
У той же час Ердоган просуває консервативну ісламську політику, що подобається його прихильникам, але дратує прогресивну частину суспільства. Наприклад, виведення Туреччини зі Стамбульської конвенції про захист жінок від насильства у 2021 році викликало обурення серед частини населення. До того ж, Ердоган при владі з 2003 року, і частина населення просто втомилася від його лідерства. Молодь, яка виросла за його правління, часто асоціює його з корупцією, стагнацією і браком перспектив.
Додає напруги у суспільстві і той факт, що Туреччина переживає серйозні економічні труднощі. Інфляція сягає рекордних рівнів, ліра різко знецінилася, а ціни на продукти, паливо й житло стрімко зростають.
Тому Імамоглу на тлі всіх цих факторів став не просто лідером опозиції, а цілком серйозним конкурентом Ердогана. Республіканська народна партія, до якої належить Імамоглу, 23 березня провела праймеріз і офіційно висунула його кандидатом у президенти на вибори 2028 року, незважаючи на арешт. Лідер партії Озгюр Озель заявив, що за Імамоглу проголосували близько 15 мільйонів людей, і закликав до дострокових виборів.
27 березня Імамоглу повідомив через X, що його адвоката Мехмета Пехлівана також затримали за вигаданими причинами. Це викликало додаткове обурення серед його прихильників. Тому протестувальники також вимагають транслювати судові засідання у цих справах онлайн.