Порожні корпуси й обдерті стіни: як занепав санаторій «Куяльник» під Одесою

Колись сюди з’їжджалися тисячі людей, щоб оздоровитися грязями Куяльницького лиману. Тут відпочивали Леся Українка й Микола Пирогов. Сьогодні ж більшість будівель стоїть напівзруйнованими, дахами пробиваються дерева, а стіни вкриті графіті. Паралельно міліє сам лиман, який є основою курорту. 

Як утворився і занепав один з перших у світі санаторіїв, де почали застосовувати грязелікування — у матеріалі «Моря людей».

Український Баден-Баден: як з’явився санаторій під Одесою 

Створити поблизу Одеси курорт запропонував лікар та науковець Ераст Андрієвський. Його ідея полягала у тому, щоб зробити щось на зразок німецького Баден-Бадену. Врешті він таки переконав міську владу відкрити першу дерев’яну водогрязелікарню — це сталося у 1833 році.

Розквіт Куяльника припав на другу половину XIX століття. Після того як було прокладено залізничну лінію Куяльник-Одеса (в 1868 році) тут почався справжній ажіотаж. У 1890-х роках побудували корпуси, що збереглися до нашого часу. 

В санаторії лікувались поетка та драматургиня Леся Українка та хірург Микола Пирогов, а в рекордні роки курорт приймав до 40 000 пацієнтів на рік. 

Під час Другої світової радянські солдати підірвали дамбу Хаджибейського лиману. Вода затопила будівлі та парк санаторію, але вже в 1947 році курорт відновив роботу.

Масштабну реконструкцію провели на зламі 1950-1960-х років, але у класичному «совєцькому стилі». Старі корпуси, що були побудовані в цегляному стилі, вкрили бетоном та плиткою.

Нині в санаторії діє поліклініка, в якій працює спортзал для проведення ЛФК, басейн з ропою, кабінет масажу, фізіотерапії й інші процедурні. А от більшість історичних корпусів занедбані та не використовуються.

Декоративні елементи руйнуються, через діри в даху видно дерева, що виросли просто в корпусах. У приміщеннях провалилась підлога, стіни полущені і розмальовані графіті.

«Куяльник»: справа про незаконну приватизацію

У 2024 році Одеська обласної прокуратури повідомила про підозру державному реєстратору. Справа стосувалася незаконного переоформлення права власності на санаторій на курорті «Куяльник».

За даними слідства, у 2019 році держреєстратор зареєстрував право власності на майно об’єднання санаторно-курортних закладів за приватним підприємством. Правових підстав для такої операції не було.

В результаті майно санаторію площею понад 100 000 квадратних метрів та вартістю близько 1 млрд гривень перейшло у приватну власність. 

Суд повернув санаторій у державну власність у 2023 році. Право на об’єкт зареєстроване за державою — в особі Фонду державного майна України.

Куяльницький лиман міліє

Окрім санаторію, поступово занепадає сам лиман, який і забезпечує курорт лікувальними грязями. Рівень води знижується, солоність перевищує допустимі межі, а утворення лікувальних грязей практично зупинилося.

«Ситуація вже давно перейшла межу “тривожної” – ми маємо справу з системною екологічною кризою. У 2018 році північна частина лиману (до села Ковалівка) повністю пересохла: на місці мулу утворилася глина, зникла водна флора і фауна. Така деградація — прямий шлях до екологічного колапсу: утворення мертвих сольових пустель, втрати рекреаційного потенціалу та відтік людей з прилеглих територій. І найстрашніше — до втрати “Чорної перлини” України», — каже еколог Владислав Михайленко.

Є кілька ключових причин обміління:

• зменшення стоку річки Великий Куяльник – головна артерія лиману фактично пересихає одразу після весняного водопілля;
• кліматичні зміни — зростає температура повітря, зменшується кількість опадів, зростає випаровування;
• господарська діяльність у басейні: понад 130 (за деякими даними – понад 150) ставків та водосховищ перекривають природний стік, розорані яри і незаконні водозабори руйнують водний режим;
• відсутність системного моніторингу і координованого управління на рівні області та держави.

Детальніше про це, а також про те, як зберегти лиман (це цілком реально) — розповіли тут.

Читати також: Ірландія висунула на Оскар 2026 фільм про одеський санаторій «Куяльник»