Ілюстративне фото з відкритих джерел
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Прив’язані без вигулу собаки, покинуті тварини та випадки жорстокого поводження досі залишаються серйозною проблемою в Україні. Законопроєкт №11328 може встановити нові правила утримання, визначати відповідальність для власників, розплідників і навіть догхантерів, а порушників буде легше притягнути до відповідальності. Наприклад, тримати собаку на прив’язі довше 12 годин без вигулу буде заборонено.
Крім прямого впливу, хвалення цього закону може стати поштовхом для інших ініціатив, зокрема заборони експлуатації тварин у цирках та контактних зоопарках.
Детальніше про проєкт закону, про норми, які вже діють в Україні, а також про те, як права тварин захищають у світі — у матеріалі «Море Людей».
Законопроєкт №11328: що передбачає
Верховна Рада України 15 січня ухвалила за основу законопроєкт №11328. Ініціативу у першому читанні підтримали 233 народні депутати.
Йдеться про законодавче впровадження оновлених правил поводження з тваринами. Фактично документ покликаний привести українське законодавство у відповідність до вимог Європейської конвенції про захист домашніх тварин. У розробці акту брали участь зоозахисні організації.
Як вказано у пояснювальній записці, пропонується доповнити закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» такими поняттями:
- залишення тварини напризволяще;
- особа, яка утримує домашню тварину;
- племінна домашня тварина;
- догхантери.
Визначення термінів (наприклад, «залишення напризволяще») робить подальше притягнення до відповідальності можливим.
Також пропонується ввести правила для розплідників, аби зупинити безконтрольне розведення тварин у неналежних умовах.
Що буде заборонено:
- Утримувати тварин на постійній привʼязі без вигулу — дозволятиметься не довше 12 годин поспіль. Після цього необхідно буде забезпечити прогулянку (не менше ніж годину).
- Залишати тварин напризволяще — це допоможе притягувати до відповідальності людей, які викидають тварин.
- Перешкоджати годуванню безхатніх тварин.
- Використовувати домашніх тварин у рекламі, розвагах, на виставках та у змаганнях — якщо організатор не створив відповідних умов і якщо під загрозою життя чи здоров’я тварин.
- Хірургічні операції для зміни зовнішнього вигляду — купірування вух чи хвоста, позбавлення тварини голосу, видалення зубів і пазурів. Існуватиме виняток — операції можна буде проводити, якщо на це є показання — їх має підтвердити ветеринар.
- Діяльність догхантерів.
Чому потрібні зміни
Лише за перші п’ять місяців 2025 року Генеральна прокуратура України зафіксувала рекордні 386 випадків жорстокого поводження з тваринами. Це в 3.7 раза більше, ніж за аналогічний період у 2024 році. До суду було передано лише 4% справ, пов’язаних із катуванням та вбивством тварин.
Водночас кількість покинутих тварин систематично зростає. Особливо проблема загострилася під час повномасштабної війни.
Так, згідно з дослідженням центру вивчення громадської думки «Соціоінформ», кількість тварин у притулках та на утриманні зооволонтерів під час повномасштабного вторгнення зросла:
- на 20-30% у тилових областях;
- на 60% у зооволонтерів;
- на 100% і більше у притулках прифронтових областей.
Більшість тварин, яким надано притулок — це домашні улюбленці, яких покинули господарі при евакуації.
Жорстоке поводження з тваринами: яке покарання в Україні
В Україні ще у 2006 році ухвалили закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». Він визначає, що тварини мають природні права. Саме його мають доповнити, якщо законопроєкт №11328 ухвалять остаточно.
Ще один важливий акт набув чинності у 2021 році — у законодавство імплементували низку положень з міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу. Тоді були введені поняття «каліцтва» та «тілесного ушкодження» тварини. Серед іншого, заборонили жорстоке дресирування, умертвляти тварину шляхом утоплення чи удушення, жебракувати з тваринами, залишати її у закритій автівці у спеку та сильний холод, залишати прив’язаною без нагляду (біля магазинів, зупинок тощо).
Однак в актах є суттєві прогалини. Наприклад, тварини в Україні досі не є суб’єктами права, як люди. Вони прирівняні до речей з особливим статусом — живі істоти, що здатні відчувати біль та перебувають під особливим захистом.
Адміністративна відповідальність
Нині жорстоке поводження з тваринами, якщо воно не призвело до тілесних ушкоджень, в Україні карається штрафом від 3400 до 5100 гривень. Собаку чи кота при цьому можуть конфіскувати, але лише у випадку, якщо доведено, що її перебування у власника загрожує життю чи здоров’ю.
Кримінальна відповідальність
Якщо люди скалічили чи вбили тварину (безпритульну у тому числі), нацьковували одну тварину на іншу або пропагували жорстоке поводження з ними — це вже кримінальна відповідальність. За статтею 299 ККУ, покарання за такі злочини — обмеження волі від року до трьох з можливою конфіскацією тварини.
Права тварин: як в інших країнах
Перший в Європі закон про покарання мучителів тварин прийняли у Великій Британії ще у 1822 році. Наступною покарання за жорстоке поводження на законодавчому рівні ввела Польща, а вже у 2002 році Німеччина першою з європейських країн закріпила захист тварин на конституційному рівні.
У Німеччині навіть існують адвокати, які спеціалізуються на темі прав тварин. Чипування собак там обовʼязкове, у разі недотримання цього правила — штраф. Якщо кота чи собаку покинули на вулиці, доведеться заплатити до €25 000. Також у країні діють правила стерилізації: для безпритульних тварин — обов’язково, для власників, які не є сертифікованими заводчиками — рекомендовано. Хоча є нюанс: з котами це працює набагато складніше, тому їхня популяція на вулицях німецьких міст зростає.
У Нідерландах перша асоціація із захисту тварин з’явилися у 1864 році, а притулок – у 1877 році в Гаазі. До речі, обидві ці організації досі працюють. Для пошуку втраченої тварини у Нідерландах існує спеціальний сайт. На ньому можна ввести риси тварини, час та місцевість, де вона загубилася, та перевірити, чи не забрали її вже до притулку.
Важливою складовою загальної політики країни є формування відповідального ставлення. Наприклад, власникам зоомагазинів заборонено продавати тварин дітям до 16 років. Також, власники всіх собак у Нідерландах мають сплачувати муніципальний податок на собаку Hondenbelasting.
Іспанія: статус домашніх улюбленців
В Іспанії пішли ще далі — з 2022 року в країні змінили юридичний статус домашніх тварин. Вони більше не вважаються майном, а визнаються живими істотами, здатними відчувати.
Це рішення вплинуло на судову практику — зокрема у справах про розлучення, спадщину, боргові зобов’язання. Тобто суди зобов’язані враховувати інтереси тварини у таких справах, наприклад, під час розлучень — при визначенні, з ким залишиться домашній улюбленець. При розгляді справ оцінюють умови проживання, стабільність середовища, фактичний догляд, емоційний зв’язок із членами сім’ї, зокрема з дітьми. Враховуються навіть витрати на утримання та лікування тварин.
Україну чекає ще довгий шлях до повноцінного унормування прав тварин. Законопроєкт №11328 — один з важливих кроків, але попереду ще друге читання, тож у документ можуть внести правки.
Однак важливий не лише прямий влив. Акт, як сподіваються зоозахисники, може дати поштовх досі неухваленим ініціативам, наприклад, щодо заборони експлуатації тварин в цирку та контактних зоопарках (проєкт №5409), заборона дельфінаріїв (№5366) тощо.
Матеріал підготувала Валерія Шліхар (студентська практика)
Читати також: Чи можна навчити любові до тварин? В Україні запустили проєкт, що інтегрує гуманність у шкільну освіту