Ракета Falcon 9 готують до запуску у рамках місії Transporter-14, Каліфорнія, США, 23 червня 2025 року. Фото: SpaceX/X
Ракета Falcon 9 готують до запуску у рамках місії Transporter-14, Каліфорнія, США, 23 червня 2025 року. Фото: SpaceX/X
Технологія має стати справжньою революцією в обробці космічних даних та покращити методи спостереження за Землею. Вона також може прокласти шлях для застосування у сфері клімату.
Фотонний квантовий супутниковий комп’ютер було розроблено міжнародною командою під керівництвом Філіпа Вальтера з Віденського університету. Для того, щоб він ефективно працював на орбіті, інженери повинні були розв’язати низку завдань. Так, техніка має витримувати екстремальні перепади температур, радіацію та вібрації під час космічних подорожей, пише Interesting Engineering.
Пристрій запустили з космічної бази Ванденберг у Каліфорнії 23 червня 2025 року. Пуск відбувся на борту ракети компанії SpaceX Falcon 9 у рамках місії Transporter 14. Окрім комп’ютера, носій доставив ще 70 корисних вантажів: мікросупутники, капсули для спускання на поверхню Землі тощо.
Процесор має почати роботу на висоті близько 550 км над Землею. Очікується, що він передасть перші результати приблизно через тиждень після виходу на орбіту.
Transporter 14: навіщо запустили супутниковий комп’ютер
Перш за все, науковці перевірять, як довго квантове обладнання виживає на орбіті. Це прокладе шлях для майбутніх застосувань.
Одна з ключових переваг розгортання техніки у космосі — здатність проводити так звані периферійні обчислення. Наприклад, інформація про виявлення лісових пожеж, зібрана супутником, може оброблятися одразу на борту. Тобто немає потреби надсилати необроблені дані на Землю, що зменшить споживання енергії та покращить час реагування.
Технологія, як зазначають у виданні, кидає виклик класичним системам. Вона використовує оптичні системи на основі світла, тому процесор виконує операції, використовуючи фізичні принципи інтерференції та дифракції. Аналоговий метод особливо ефективний для обчислювальних процесів, які вимагають великої затрати ресурсів.
Ба більше, заявлено, що система має високу адаптивність і може бути налаштована для майбутніх космічних місій. Це відриває широкий спектр потенційних застосувань, зокрема щодо моніторингу клімату, зв’язку та навіть фундаментальних квантових досліджень.
«Цей проєкт перетворив нас на ‘космічну групу’. Тепер ми маємо ноу-хау для проведення подальших експериментів у космосі, чи то з фундаментальної квантової фізики, чи з практичних застосувань», — пояснив керівник проєкту Філіп Вальтер.
Читати також: Україна створює космічні війська? Пояснюємо, що робитиме Управління космічної політики в Міноборони