Про Бессарабію, депортації й стерту пам’ять степу: три авторки з Одещини — у конкурсі УІК
Ілюстративне фото: Patrick Tomasso/Unplash
Ілюстративне фото: Patrick Tomasso/Unplash
25 лютого стартувало громадське голосування за проєкти книжок у мистецькому конкурсі Українського інституту книги. Видання, які отримають підтримку експертів і громадськості, держава профінансує.
Серед учасників конкурсу — авторки з Одещини: Лора Кочо, Євгенія Завалій та Євгенія Генова. Їхні проєкти працюють із темами пам’яті, історичної травми та ідентичності Півдня України.
«Самурасник»: родова травма Бессарабії
Книга Лори Кочо — соціально-психологічний роман у жанрі автофікшен «Самурасник». Події розгортаються в Бессарабії — у болгарській родині з 1946 року до сьогодення.
Текст складається з чотирьох частин, у яких звучать голоси чотирьох жінок одного роду. Родова історія починається з Ади, яка пережила Голодомор 1946 року — саме цей досвід стає точкою відліку поколіннєвої травми. Далі — втечі з дому, зруйновані стосунки, насилля, депресія й мовчання, що передається наступним поколінням.
«Білі ведмеді»: депортація очима дитини
Проєкт Євгенії Завалій — книжка «Білі ведмеді», присвячена депортації українців у 40–50-х роках ХХ століття.
Події починаються 1947 року. Родину підлітки Віри вивозять за полярне коло. Їх чекають бараки, люта зима, голод і невідомість. Попри випробування, герої знаходять підтримку серед інших депортованих, зокрема в литовській родині, і навіть у засланні намагаються зберігати традиції.
Це історія про витривалість, солідарність і збереження ідентичності в умовах репресій.
«Ногайці. Стерта памʼять українського степу»: повернення витісненої історії
Євгенія Генова подала на конкурс нонфікшн-дослідження «Ногайці. Стерта памʼять українського степу».
Книга присвячена ногайцям — народові, який століттями населяв південні степи України, формував культурний і соціальний ландшафт регіону, але зазнав масових депортацій і системного витіснення з історичної пам’яті внаслідок імперської політики.
Авторка спирається на історичні джерела, археологічні матеріали та власні польові дослідження. Окремі розділи присвячені пошуку ногайської спадщини в сучасному українському просторі та впливу імперських практик минулого на сьогоднішні процеси пам’яті й ідентичності.
Як долучитися до голосування
Громадське голосування триває до 3 березня, 18:00. Щоб підтримати проєкт, потрібно заповнити Google-форму, зазначивши номер і назву видання, надати підтримку або зауваження та залишити свої контактні дані. Для кожного проєкту форму необхідно заповнювати окремо.
Номери проєктів авторок з Одещини:
- Лора Кочо — 22-001
- Євгенія Завалій — 07-001
- Євгенія Генова — 45-002
Повний перелік допущених до конкурсу проєктів доступний онлайн.
Читати також: Місто, де вона вперше побачила море: які місця в Одесі найбільше любила Леся Українка