З млинцями чи без: розбираємось у традиціях святкування Масниці
Масниця, Колодій, Сиропусний тиждень чи Бабське свято — усі ці назви є правильними. Вони описують традиційний період перед Великим постом, відрізняючись лише залежно від регіону. Наприклад, «Сиропусний тиждень» частіше вживають на Заході та в Центрі країни, «Колодій» — на Галичині та Волині, а «Масниця» — на Півдні та Лівобережжі. Деталі святкування описує етнограф Валентин Долгочуб.
Між нашими уявленнями та реальними традиціями є одна спільна риса: Масниця супроводжується прощанням із м’ясними та молочними стравами у тиждень перед Великим постом. Проте далі починаються відмінності — саме вони і складають унікальні українські традиції.
Через радянські заклади культури раніше поширювався образ Масниці, який включав, наприклад, спалення опудала, катання на санчатах, бої в снігових фортецях. Але варто поглянути у вікно, щоб зрозуміти: нашому клімату такі традиції не властиві. Це звичаї, характерні для російської півночі, — каже етнограф.
Тож тепер ми розуміємо, що ці традиції були нав’язані радянським союзом і не є притаманними для україни. В Україні найбільш поширеною є традиція, що має назву Колодій. Вона зустрічається у кількох варіантах.
Є звичай чіпляти колодку неодруженим чоловікам і незаміжнім дівчатам. Це можна назвати своєрідним “покаранням” від громади за невиконання соціального обов’язку. Сьогодні це може здаватися дивним, але традиційно вважалося, що молодь має якнайшвидше створити сім’ю, щоб зміцнювати громаду. Масниця ж символічно завершувала зимовий шлюбний період.
Другий варіант Колодія — це тиждень, коли жінки могли відпочити від хатніх справ і розіграти сцену життя за участі поліна. Такий Колодій був поширений на Правобережжі Дніпра.
Гурт ініціативних жінок приходив до шинку з колодкою (поліном). Гості виголошували, що в понеділок колодка народилася, у вівторок — хрестилася, у середу — справляли хрестини, у четвер — вона “одружувалася”, у п’ятницю — помирала, її хоронили, а в суботу відспівували, як на поминках. За найбільш поширеним серед етнографів тлумаченням, колодка є символом плодючості. Поліно часто мало фалічну форму, а його “поховання” мало символічний підтекст: колодку встромляли в землю, імітуючи акт запліднення.
Тиждень перед Великим постом не обходився без застіль. На традиційному українському столі були молочні та м’ясні страви, вареники з сиром та іншими начинками. Налисники теж є українською традицією, проте жодних «млинців із лопати» тут ніколи не готували.
Це також пов’язано з природними циклами. У лютому та на початку березня відбувається отелення корів і кіз: народжується потомство, з’являється молоко. Оскільки холодильників не було, його потрібно було швидко переробляти. А під час посту вживання молочних продуктів було заборонене, тому люди намагалися спожити їх якнайбільше перед постом. Звідси й відповідні страви — налисники, вареники з сиром тощо.
До речі, в інших країнах Європи також є власні традиції святкування Масниці. Наприклад, у Венеції перед Великим постом проходить масштабний карнавал. Власне, саме слово «карнавал» походить від латинського carnem vale, що означає «м’ясо, прощай».
Автор: Владислава Матвійчук.