Паперова тара вважається більш екологічною, ніж пластикова. Але це твердження — хибне, каже еколог та науковець Владислав Михайленко. Чому, пояснюємо у матеріалі.
Паперова тара з точки зору екології
Фахівці оцінюють певний продукт з точки зору Life-cycle assessment — це оцінка його впливу на навколишнє середовище протягом усього періоду його життя, тобто з моменту виробництва до повного розкладання у довкіллі. І ось у цьому контексті паперова тара стає вже не такою безпечною, каже еколог Владислав Михайленко.
Створення паперу та паперової тари починається на етапі його виробництва із деревини. Цей процес передбачає вирубування дерев і споживання величезної кількості води та енергії. Дослідження, яке проводили у Великій Британії та Південній Америці, показало, що виробництво паперу утворює у 11-14 разів більше стічних вод, ніж пластику, стверджує еколог. Відпрацьована вода має залишки паперу та деревини, які стають поживним середовищем для синьо-зелених водоростей — саме від них «цвіте» вода.
Як зараз модно казати, «дуріє від цієї прикормки», ось ці синьо-зелені водорості, вони дуріють від цієї прикормки, від стічних вод з паперових фабрик, і дуже добре розмножуються. А в пластикових стічних водах нічого такого немає, там можуть бути залишки пластику, нафти або підвищена жорсткість води, і від цього вода не цвіте, — пояснює Михайленко.
Для виробництва паперової тари потрібно у рази більше електроенергії, також більші і викиди парникових газів. До прикладу, у 2011 році в дослідницькій роботі Асамблеї Північної Ірландії говорилося, що «на виробництво паперового пакета потрібно в чотири рази більше енергії, ніж на виробництво пластикового».
Щоб паперова тара була безпечніша, її треба використовувати повторно
Дослідження Environment Agency у 2006 році показало, що паперову тару треба використати мінімум три рази, аби зрівняти її ефект на довкілля у порівнянні із пластиковою.
Виходить, що ми впираємося в таку цікаву історію: коли ми намагаємося замінити одну одноразову тару на іншу, ми по суті, як-то кажуть у народі, міняємо шило на мило. Якщо співставляти один пластиковий пакет і один паперовий, то якщо цей паперовий пакет виготовляється із первинної сировини, то один пластиковий пакет дорівнює трьом паперовим. Що це означає? Щоб паперовий пакет став безпечніший, ніж пластиковий, його треба використати три рази, — каже еколог.
Паперова тара краща, якщо виготовлена із вторсировини
За словами еколога Владислава Михайленка, краще обирати тару, виготовлену із вторинної сировини. Це, наприклад, так звані «крафтові» пакети.
Це коли люди здають макулатуру, ця макулатура переробляється, і з неї виготовляється новий пакет. Він, зазвичай, коричневого кольору. Якщо це крафтовий пакет, то це значить, що 99% що він зроблений із переробленого паперу. На даному етапі ми не вирубаємо дерева на цей пакет. Але все одно залишається явище утворення стічних вод, вимочування, вплив на водні об’єкти, тому що все одно цей папір треба переробити і з нього зробити новий пакет. Тому негативний ефект трошечки менший, безумовно, але все одно паперова тара від цього не стає безпечною.
Небезпечна тара з «доставки»
Під виглядом безпечної паперової тари часто використовується упаковка, у якій доставляється їжа. Але насправді, такі контейнери теж містять пластик — адже при утворенні конденсату від їжі упаковка не намокає.
Якщо ви візьмете, наприклад, упаковку, в якій вам доставляють суші, і спробуєте її порвати навпіл, то в якийсь момент ви побачите, що від неї відходить великий шар пластику. І цей пластик заважає розкладанню паперу. Ось цей пластиковий наліт розкладається від 10 до 25 років, — пояснює еколог.
Чому паперова тара стала вважатися екологічним замінником пластиковій?
Згадайте, як популярними стали енергозберігаючі лампи. Це лампи, у складі яких використовується ртуть у вигляді порошку. Були лампи розжарювання, їх замінили на ось такі. Чого намагалися досягти? Економію електроенергії. І дійсно, вони дуже потужно заощаджували електроенергію. Але коли їх викидали, вони всю ртуть, яка в них міститься, виділяли в навколишнє середовище. А ми знаємо, що таке ртуть у довкілі, — розповідає Михайленко.
Тож який вихід?
Кращий вибір — це багаторазова тара, каже еколог Владислав Михайленко. Бо ані паперова, ані пластикова не є безпечною для навколишнього середовища.
Як-то кажуть, я не можу обирати між маньяком та вбивцею. І та, і та тара шкодить довкіллю. Якщо ми кажемо про пакети, то можна обирати пакети з тканини. Але також ті самі дослідження, про які я згадував, показують: щоб цей пакет виконував свою екофункцію, його треба використати щонайменше 167 разів. Тому не просто купляєте екосумку, щоб вона лежала десь на поличці, а використовуєте. Основна порада — зменшувати використання будь-якої одноразової тари, будь-то пластику, будь-то паперу.
До речі, багаторазовою буває і пластикова тара, наприклад, п’ятого типу. Вона не розкладається при багаторазовому використанні на мікропластик, її навіть можна нагрівати у мікрохвильовці.
Деякі мої знайомі, знаючи, що на кейтерингах, зазвичай, не утилізують тару, пластиковий посуд загортають у серветку і забирають додому, де миють його і здають на переробку. Нам пощастило — у нас в Одесі є проєкт Precious plastic, який переробляє навіть неліквідний пластик, — розповідає еколог. — Це єдиний в Україні приклад, коли неліквідний пластик саме переробляється у новий виріб, а не просто спалюється. Тому що спалювання — теж дискусійне питання, а ось в цьому проєкті будь-який пластик переробляється, наприклад, на паркові меблі.
Про проєкт Precious plastic ми розповідали у відео: