Що робити, якщо опинилися під завалами: алгоритм дій, що може врятувати життя

Росіяни продовжують прицільно бити по житлових будинках й іншій цивільній інфраструктурі, щодня ми перебуваємо у небезпеці. Так, звучить банально, але у критичних випадках справді важливо зберігати спокій. А ще життєво необхідно знати правила поведінки, бо будь-яка необачна дія може стати фатальною. Про те, як поводитися під час обвалу будівлі, допомогти (і не нашкодити) собі та іншим, а також утамувати паніку — зібрали у матеріалі «Моря людей».

«Приліт» у будинок: що робити

Опинившись під завалами, перше, про що варто пам’ятати (як би сильно не охоплювала паніка), до вас вже прямують усі екстрені служби, наголошують у ДСНС України. 

Які наступні кроки:

• Кличте на допомогу: намагайтеся покричати, посвистіти, подавайте світлові сигнали ліхтариком (під час кожної повітряної тривоги старайтеся тримати його при собі разом із телефоном — ніколи не знаєш, чи не вийде техніка з ладу). Якщо поруч є батареї чи труби, можна стукати по них, але знову ж таки — вони можуть тримати плити чи інші уламки навколо вас. Якщо є шматок тканини чи якийсь одяг, можна також подавати сигнали ним як імпровізованим прапорцем. 

x

• Зв’яжіться з рятувальниками: якщо поруч з вами є телефон, дзвоніть на номери 101 чи 112 (єдиний номер екстреної допомоги). Повідомте, де перебуваєте (якщо не впевнені, то хоча б приблизно), а також вкажіть свій стан (чи отримали поранення, ушкодження). Також можна зателефонувати рідним і передати ту ж інформацію — це допоможе у випадку, якщо смартфон розрядиться чи зникне зв’язок. 

 

x

• Слідкуйте за хвилинами тиші: рятувальники час від часу зупиняють всі роботи — це і називається «хвилина тиші». Якщо ви не чуєте техніки, все навколо затихло — кричіть якомога голосніше та подавайте інші сигнали. І пам’ятайте, що на визволення потрібен час. 
• Заспокойтесь і оцініть ситуацію: паніка не допоможе ні вам, ні рятувальникам. Якщо вас не чують, огляньте, чи є навколо хоч трохи вільного простору. Дійте обережно, бо конструкції можуть бути крихкими. У випадку, коли все тіло чи кінцівку чимось затисло, звертайте увагу на те, що бачите навколо.
• Перевірте, чи є змога звільнити кінцівки: і знову — головне тут обережність. Якщо вас притисло, спробуйте повільно вивільнити руку чи ногу. Важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. Якщо звільнитися не вдається, масажуйте ділянку тіла вище затиснутої. Це потрібно, щоб підтримати циркуляцію крові.
• Огляньте себе: якщо вам вдалося вибратися чи навколо є вільний простір, який дозволяє принаймні мінімально рухатися, перевірте себе на травми та поранення. За можливості надайте собі чи іншим першу домедичну допомогу: затампонуйте кровотечу, перев’яжіть шматком тканини тощо.

• Намагайтеся не отримати переохолодження: після вибухів і виникнення пожежі рятувальники гасять її великою кількістю води. Якщо одяг промок, можна отримати переохолодження навіть у спеку. Використовуйте все, що поряд, щоб укутатися чимось сухим: рушники, одяг, скатертини, постільна білизна: будь-що. Підтягніть руки і ноги до тіла (поза ембріона) — так буде менша втрата енергії. 

x

• Не витрачайте сили даремно: якщо навколо вас надто шумно, зосередьтеся на світлових чи інших сигналах, а не звукових. Бережіть сили і повітря, дихайте спокійно і розмірено. 

Чого категорично не можна робити під завалами

Перше і головне — не намагайтеся розбирати завали самостійно. Як ми вже згадували, плити і перекриття можуть ледь триматися. Тому один неправильний рух здатен призвести до обвалу. Крім цього, поруч можуть знаходитися інші люди, тож можна нашкодити не тільки собі, а і їм.

Друге важливе правило — ні в якому разі не використовуйте сірники чи запальнички. Це може призвести до вибуху.

Третє — якщо ви почули, що хтось ще перебуває під завалом, не намагайтеся самостійно звільняти людину. Так, ми говорили, що можна надати домедичну допомогу тим, хто поруч, але тільки у тому разі, якщо ви маєте безпосередній доступ одне до одного.

Небезпечні ситуації: як утамувати паніку

Коли виникає загроза нашому життю чи здоров’ю, нервова система реагує викидом гормонів. Вони готують тіло до екстрених дій. Є два види стресу:

• еустрес — який мобілізує та допомагає вижити;
• дистрес — він виснажує організм і зриває механізми адаптації.

Саме дистрес треба вміти контролювати. Є кілька методик, які можуть допомогти:

• Таппінг: по черзі натискайте великим пальцем на подушечки кожної фаланги, поки не відчуєте, що заспокоїлися.
• Метелик: схрестіть долоні, зачепившись великими пальцями. Прикладіть їх до грудей та по черзі легенько й ритмічно пристукуйте по ключиці.
• Протитривожне дихання: дивіться на будь-який квадратний чи прямокутний предмет (стіна, двері, вікно, картина, листок паперу тощо). Схема така: ведіть погляд із першого кута до другого, з другого до третього, з третього до четвертого. Почніть вдих одночасно з початком зорової вправи і вдихайте через ніс, поки не дійдете очима до четвертого кутка. Потім за тим же принципом повільно видихаємо. Все робимо розмірено. Завдяки штучному уповільненню дихання мозок зрозуміє, що ви в безпеці. Повторюйте вправу, поки не відчуєте, що заспокоюєтеся;

• Безпечне місце: заплющіть очі та детально уявіть собі безпечне місце, де вам буде комфортно й затишно. Спробуйте почути звуки, які лунають звідти, запахи тощо. Це допоможе відволіктися принаймні ненадовго.

Поруч діти: що робити 

Якщо дитина поруч із вами, працюють усі ті ж базові правила, про які ми розповідали раніше. Також варто допомогти малечі заспокоїтися. Запевніть, що допомога надійде. Якщо є можливість, тримайте дитину за руку або обійміть, попросіть дихати разом з вами.

У випадку, коли під час обвалу чи не маєте фізичного доступу одне до одного, спершу варто переконатися, чи дитина у свідомості: покличте її. Якщо відповідь є, варто постійно підтримувати зв’язок: можна розповідати історії, згадувати радісні моменти.

Читати також: Росіяни вночі атакували Ізмаїльський район: наслідки удару по Одеській області