Соня Делоне — ще одна українська художниця, яку довгий час привласнювала росія. І це попри те, що сама одеситка завжди пов’язувала своє життя з Одесою та назагал згадувала про любов до яскравих кольорів України. Історію Делоне розповідає мистецтвознавиця Анна Рибак.
Перша жінка-художниця, чия прижиттєва виставка відбулася у Луврі, була одеситкою. Соня Делоне, вона ж Сара Штерн, разом із чоловіком Робером Делоне винайшли власний стиль — симультанізм або орфізм. Цей підхід поєднує яскраві кольори та ритмічні геометричні форми, створюючи враження руху, натхнене ідеями про взаємопроникнення кольорів і їхню енергію.
Для пари митців експерименти з кольором почалися з ковдри для сина, зшитою з багатьох барвистих клаптиків. Соня тоді й подумати, що це стане музейним експонатом. Їхній з чоловіком тандем художниця описала так:
«він дав мені форму, я дала йому колір»
Через те, що після смерті батька Соня переїхала до рідні в Санкт-Петербург і провчилася там у гімназії, вона є однією з численних українських мисткинь, яких намагається привласнити росія. Хоча художниця наголошувала, що її любов до яскравих фарб, які прославили її, — родом з дитинства.
«Я люблю чисті, яскраві кольори мого дитинства, України. Пам’ятаю селянські весілля моєї країни, де червоні та зелені сукні, прикрашені численними бантиками, літали у танці», — писала Соня Делоне у своїй книзі спогадів «Ми йдемо до сонця».
На жаль, картин Соні Делоне зараз немає в Україні. Її роботи зберігаються у Франції, США та Великобританії. Та сама ковдра, яку мисткиня зшила для сина знаходиться у Національному музеї сучасного мистецтва у Парижі.
Читайте також історію одеситки, яка боролась проти комуністичних репресій