Тополя як доказ: чому Літній театр в Одесі має бути заповідною територією

Виконавчий комітет Одеської міської ради у січні 2026 року затвердив проєкт з утримання та реконструкції Міського саду. Однак територію Літнього театру у документ не включили. Активісти вважають це черговим ризиком забудови для простору — відсутність території у проєкті може вплинути на її охоронний статус і правила використання. Водночас є докази, що це не лише культурна спадщина, а й природна. Одним із таких є тополя, яка росте біля входу.

Про тривалу боротьбу за Літній, а також про дерево, яке підтверджує заповідний статус землі — у матеріалі «Море Людей».

Тополя біля Літнього: чому її вік важливий

В акті Міськзелентресту за 2017 рік вказано, що тополі, яка росте біля входу до Літнього театру, 90 років. Водночас еколог та керівник громадської організації «Зелений Лист» Владислав Балінський вважає, що реальний вік близько 130 років. За словами експерта, це підтверджує, що Літній театр є парком, а не «комерційним майданчиком», і має бути захищений також статусом природно-заповідного фонду.

«Це тополя біла або срібляста. Їй десь біля 130 років. Це підтверджується історичними даними. Є фотознімки, на яких чітко видно, що тополя саме в цьому місці вже була доволі таки величезною в 1917 році. І саме цей факт робить дерево одним із найстаріших в центрі Одеси. І це дивовижно, бо насамперед це дерево недовговічне», — пояснив він. 

 

x

Таке розходження з офіційним висновком Балінський пояснює кількома причинами:

• складно встановити вік дерев, якщо немає підтвердження — треба використовувати спеціальні скейлери;
• вік не завжди пропорційний розміру;
• старі дерева часто свідомо недооцінюють, адже дерева віком понад 90–100 років мають отримувати статус пам’яток природи.

x

«Такі дерева автоматично мають ставати пам’ятками природи — якщо є підтверджені факти, якщо це цікаве дерево, яке пов’язане з якимись іншими об’єктами природними. А в даному випадку йдеться про те, що ця територія історично була завжди частиною парку “Міський сад”. Вона так і дарувалася Феліксом Де Рібасом, як частина “Міського саду”, — каже експерт.

Міський сад в Одесі: природоохоронний статус 

Тополя підтверджує, що ця територія зберегла природний статус. Чому зберегла? Бо вона його вже мала.

Історичний план 1866 року показує, що територія Літнього театру була частиною Міського саду. У 1972 році парк отримав статус пам’ятника природи місцевого значення, однак вже у 1984 році Літній вивели зі складу природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Балінський називає це юридичною колізією:

«Хоча маніпуляція відбулася у 1984 році, сьогодні ми апелюємо до статей 51–53 закону України “Про ПЗФ”, оскільки правонаступність заповідного статусу є безперервною. Ці норми забороняють вилучення земель ПЗФ без належного наукового обґрунтування, а також не допускають зміну меж об’єктів у господарських інтересах».

Боротьба за Літній театр: з чого все почалося

Депутати Одеської міської ради у вересні 2016 року погодили відведення Літнього театру. Землю терміном на 49 років орендувало спільне підприємництво «Солінг».

Разом із територіями компанія заволоділа спорудами театру (сцена, каси, комунікації), які тоді були в аварійному стані. Згодом стало відомо, що орендар планує побудувати там торговельно-розважальний центр. Також одеські активісти, серед яких були і представники ГО «Зелений лист», оприлюднили документ, з якого випливало, що на території планували вирубати 109 дерев. 

В Одесі почалися масові протести. Активісти вимагали зберегти Літній театр. У результаті Міністерство культури та судові інстанції відмовили забудовнику, територію повернули до складу Міськсаду.

«СП “Солінг” тоді отримала всі дозволи на забудову цього місця, які залишаються дійсними. Потім віддало територію вже в суборенду. Суборендар, попри статус об’єкта культурної спадщини, постійно намагався щось побудувати. Ми постійно виходили, фіксували це і подавали в Мінкульт, щоб вони призупинили будівництво», — розповів Владислав Балінський.

Проєкт реконструкції Міськсаду: що не так з документом

Проєкт реконструкції 2026 року може свідчити про нову загрозу. Окрім того, що територію Літнього не включили у документ, план також передбачає проведення каналізації. 

«Я вважаю, що під виглядом реконструкції намагаються провести комунікації до цієї території і саме для цього потрібна реконструкція. Проведення комунікацій в сучасних умовах означає будівництво або зараз, або в майбутньому. Тобто будівництво якраз унеможливлює відсутність комунікацій», — пояснив керівник ГО «Зелений лист».

Активісти вимагають розірвати договір оренди з «Солінг», посилаючись на можливі порушення умов. За словами Балінського, компанія за роки дії договору практично не вносила орендну плату. Це, за умовами договору, мало призвести до його розірвання.

«Після розірвання договору треба все ж таки надати цій території статус природно-заповідного фонду, бо є об’єкти, які підтверджують біологічну цінність цієї території. Вже тоді територія Літнього буде і частиною парку і як об’єкт культурної спадщини, тобто буде подвійний захист», — вважає Владислав Балінський.

Читати також: Замість оздоровниці — бетон? Що відбувається з санаторієм «Чорне море»