Ілюстрація: Українська правда
Ілюстрація: Українська правда
Річний бюджет допомагає планувати доходи і витрати, накопичувати на великі цілі та створити «фінансову подушку» на непередбачувані ситуації. Планування особливо важливе у періоди економічної нестабільності. Воно не гарантує стабільності, зате допомагає зрозуміти власні можливості, підготуватися до ризиків і ухвалювати рішення без паніки.
Пояснюємо, як підійти до бюджету на 2026 рік у реальності, де доходи можуть змінюватися, а витрати — зростати.
Щоб розібратися, як підходити до планування бюджету у 2026 році без паніки й самообмежень, ми поговорили з Наталією Захарченко — докторкою економічних наук, професоркою Одеського національного економічного університету, бізнес-тренеркою, фінансовою радницею та магістркою психології.
Планування бюджету: чому це важливо у 2026 році
Слово «криза» часто стає вірусним без серйозного підґрунтя, але економісти ніколи не роблять висновки за одним показником. Вони аналізують сукупність факторів:
— макроекономічні дані;
— фінансові ринки;
— соціальні процеси;
— технологічні зміни;
— геополітичну ситуацію;
— циклічність криз.
За словами Наталії Захарченко, є ознаки, які свідчать про наближення економічної кризи. Серед тривожних маркерів вона називає коливання валют, фондових індексів, цін на сировину на світовому ринку, високі боргові залежності світових держав, війни, зменшення купівельної спроможності населення та турбулентність на ринку цифрової валюти.
«В Україні особлива ситуація. Ми вже чотири роки живемо в повномасштабній війні. І це посилює ефект невизначеності: простими словами, економіка живе в режимі підвищеної напруги. Це не означає, що криза наступить вже завтра, але це веде до певних фінансових потрясінь. Тому ми маємо бути просто готовими. Планування бюджету дає можливість не скакати від позиції страху, якщо щось сталося, а бути готовим до змін: мати резерв, ті гроші, які готові до змін, бо ми це запланували», — пояснила експертка.
Фінансова стратегія: з чого почати
Принципової різниці між формуванням особистого плану чи сімейного, за словами Захарченко, немає. Головне — домовитися, в першу чергу з собою.
«Коли ти один, то ти маєш домовитися лише з собою. До речі, це найважче. А коли ти в сім’ї, то ти маєш домовитися як партнер, аби зрозуміти, який сімейний бюджет буде саме в тебе, а який бюджет буде в родини. Це про відкриту взаємодію, про те, як ми вміємо домовлятися у родині», — зауважила вона.
Перш за все, експертка радить вирахувати середній річний дохід. Як це зробити:
- підсумувати доходи за рік — якщо йдеться про особистий бюджет, то свої, якщо про сімейний — то сукупно на родину;
- поділити отриману суму на 12 (місяців).
Наступний крок — прописати свої витрати.
«Якщо не рахувати витрати, то ніколи не будеш знати, яка це сума насправді. Зараз так багато кредитних лімітів, які видають банки, і дуже багато людей потрапляють в кредитні пастки, тому що вони не знають своїх витрат. Вони не знімають гроші з картки, а користуються мобільними додатками: ліміт високий, доходи нижчі. Вони не знають витрат, тому їх перевищують. У результаті до кінця місця ми не можемо закрити витрати — пастка. Тому витрати — це перше, що має знати кожна родина у своєму бюджеті», — зауважила економістка.
Про що не варто забувати:
- Базові витрати: житло, комунальні послуги, їжа, зв’язок, ліки, медицина, виплата по кредиту (якщо він є) тощо.
«Я б рекомендувала звертати увагу на сезонність. Тому що в різні сезони у нас різні потреби. Взимку дорожчі комунальні послуги. Весною може бути більше витрат на здоров’я. Влітку, наприклад, підготовка до відпочинку, а восени починається школа. На це все треба звертати увагу», — каже Наталя Захарченко.
- Великі річні покупки/витрати: подорожі, ремонт, купівля автівки чи житла, навчання.
- Гроші, що підуть у резерв: та сама «фінансова подушка» на екстрені випадки.
«Подушка безпеки – це про відповідь на запитання, що буде з моєю родиною, якщо наступного місяця грошей стане менше. Неважливо, з якої причини. Ніхто не планує, наприклад, впасти та зламати ногу, але це може статися. Бо це життя, а тим паче життя у період високої невизначеності», — пояснила вона
- Розваги та маленькі радості.
Експертка радить не нехтувати цим пунктом витрат, адже відпочинок — це спосіб перезавантажитися та знайти енергію.
Як відкладати гроші: система
Є низка універсальних порад, які допоможуть розподілити доходи між різними видами витрат, а відповідно — спланувати бюджет.
- Базові витрати — це мінімум 50% від щомісячного доходу, іноді навіть 60%.
- На великі покупки Захарченко радить відкладати близько 30% прибутку.
- Резерв — 10%.
- Інвестиції — 10%, однак тут, за словами експертки, є своє «але»:
«Допоки у вас недостатньо накопичена фінансова подушка, я не рекомендую лізти в інвестування. Резерв родини має складати 12 місяців витрат родини. Якщо у родини витрати 30 000 грн на місяць, множимо її на 12 — це і є базовий резерв».
«Фінансова подушка»: де тримати гроші
Коли резерв визначений у цифрах, постає наступне питання — де і як ці гроші зберігати.
Відкладати кошти варто на початку місяця, принаймні поки не випрацюється звичка.Резерв, як радить Захарченко, краще розподіляти. «Банки» у Monobank, «конверти» у ПриватБанк – дієві інструменти, однак тримати усі заощадження так не варто.
Частина грошей може бути у швидкому доступі у готівці — на екстрені непередбачувані випадки. Ще частину можна зберігати на картці чи картках в національній валюті, частина у валюті світових лідерів (долар, євро).
«Можна частину тримати у фінансових інструментах з низьким ризиком, наприклад, депозитні рахунки у банках. Але не плутайте заощадження з накопиченням. Банки — це не про накопичення. Там ми можемо зберегти гроші від інфляції. Якщо це депозит, то я рекомендую відкривати в різних банках невеличкі рахунки й на невеликі строки», — пояснила Захарченко.
Бюджет на рік: як корегувати
Річний бюджет, як пояснила Захарченко, вкрай важко спланувати чітко. Його варто радше вважати напрямом, у якому варто рухатися. Однак вносити зміни за потреби можна. Тобто план має бути гнучким.
«Ми собі будуємо напрям, а от детальний маршрут можемо порахувати, наприклад, на три місяці й у такий спосіб звіряти: чи туди ми йдемо, чи так воно рухається, як ми хотіли. Це ваш план. Ви його збудували — ви можете його і змінити, завжди. Потрібно просто тримати руку на пульсі і дивитися в цифрах. Коли ви запланували в цифрах, ви в цифрах фактично звітуєте перед собою», — зауважила вона.
У такий спосіб можна зрозуміти, які витрати зростають, чи вистачає на них доходів тощо.
Розподіл фінансів: ключові помилки
До планування варто підходити індивідуально і не списувати, приміром, бюджет іншої родини. Адже у кожної сім’ї різні цілі та пріоритети, тож те, у чому можуть себе обмежити одні, буде принципово важливим для інших. І навпаки.
Також економічна експертка не радить впадати у крайнощі, наприклад, у тотальну економію.
«Найпоширенішою помилкою економії, я вважаю, економію хаосу. Хаотична економія, яка починається під впливом страху і стресу. Тоді людина не усвідомлює своєї стратегії і не може побачити: ага, отут я можу зекономити на чомусь. Вмикається реакція виживання, хочеться терміново все скоротити. У такий момент підпадає під скорочення здоров’я, освіта, можливо, якийсь відпочинок, розвиток. Тобто ті сфери, які підтримують енергію людини, працездатність, здатність заробляти в майбутньому тощо. Простими словами, людина починає рятувати сьогоднішній день. І при цьому вона послабляє завтрашній. Тому я рекомендую не обмежуватися лише економією, я рекомендую паралельно фокусуватися на зростанні доходів», — пояснила Захарченко.
Ідеального бюджету не існує, але є свідома фінансова поведінка, яку і допомагає сформувати планування.
Читати також: Як правильно нити? Поради одного з топових бізнесменів Одеси