«Цей посібник має бути другом, а не нав’язливим учителем»: як інтерактивне видання «Нумо сортувати» змінює підхід до екологічної освіти
У межах екологічної ініціативи «Нумо сортувати» від компанії NUMO Development вже понад пів року в українських школах впроваджуються інноваційні підходи до екологічної освіти. Центральним елементом проєкту став ілюстрований посібник зі свідомого поводження з відходами, створений для того, щоб захопити дітей та дорослих сортуванням — без повчань, але з інтересом і гумором.
Автор видання — одеський еколог, науковець і викладач Владислав Михайленко, доктор філософії з екології понад десять років працював у школі, тож знає, як і чому учні втрачають інтерес до теми, яка насправді має стосунок до їхнього щоденного життя.
Про шлях створення посібника, виклики, які довелося подолати, реакції перших читачів та плани на майбутнє — читайте у нашому інтерв’ю з Владиславом Михайленком.
Мені давно хотілося зробити щось подібне. Бо чим більше занурюєшся в тему сортування, тим більше питань у тебе виникає.
Як виникла ідея створення посібника? Чи був якийсь конкретний поштовх або подія, що вас надихнула?
Мені давно хотілось зробити щось подібне, адже в темі роздільного збору відходів навіть у досвідчених адептів сортування виникає безліч питань. Інколи мені здається, чим більше ти занурюєшся в сортування, тим більше питань в тебе виникає.
На початку презентації посібника я показував присутнім результати свого спілкування з чатом GPT. Я в нього запитав: «базуючись на інформації яку ти маєш, зроби ілюстрацію вчителя, який намагається підготуватися до уроку із сортування відходів. Аналогічно попросив таку ілюстрацію учня. А потім батьків, які допомагають підготувати учню такі матеріали. Ось такі картинки чат видав:
Напевно, чат щось знає. Напевно, він враховує мої попередні запити. Але я майже 10 років пропрацював у школі, намагаючись донести актуальність сортування для учнівської молоді. Можу відверто сказати, що ілюстрація дуже влучна.
Тому не було конкретної події, яка підштовхнула. Скоріше, було 10 років неперервних подій. А от можливість втілити задум у життя в її ідеальному вигляді з’явилась завдяки співпраці з компанією NUMO Development, з якими ми реалізуємо екоініціативу «Нумо сортувати». Саме вони надали ті ресурси, які дозволили залучити необхідних експертів для візуалізації і верстки посібника, а також його друку. Будемо чесними, коли мова йде про видання такого продукту як ілюстрований посібник для шкіл, на це треба ресурси.
Які головні виклики були під час роботи над посібником? Що виявилося найскладнішим у процесі його створення?
Перший виклик – це правильно визначити цільову аудиторію і її tone of voice. На це пішов не один місяць. Я розумів, що він для учнів, але це далеко не повний портрет потенційного читача – який клас, мотивація, уподобання, характер, настрій – все це залишалось відкритим.
Відкрию невеличкий секрет – пів року, збираючи інформацію в цей посібник, я це не міг абсолютно чітко сформулювати його цільову аудиторію. Відповідь викристалізувалася на третьому зідзвоні з редакторкою посібника Поліною Гоч. Тоді ми проговорювали, що посібник має бути таким, щоб сподобатися абсолютно усім. І тоді мене освітило – він не має подобатись всім учням. Він має бути другом, з яким хочеться подружитись, тому що він крутий, а не другом, який набивається щосили тобі в друзі.
І не треба намагатись охопити абсолютно всіх учнів – хай його головною цільовою аудиторією будуть підлітки. Бо якщо підлітки будуть користуватись таким посібником, то і батьки, і вчителі, і молодші класи потягнуться за ним.
Ну і з цього випливає наступний виклик – знайти редактора і дизайнера посібника. Це був непростий шлях, але Поліна і Ліза знайшлись саме в той момент, коли здавалось, що ніхто не візьметься за такий кропіткий продукт. Знаєте, мені б хотілось, щоб шкільні навчальні матеріали взагалі переосмислили і почали їх видавати в більш інтерактивному і візуально сучасному вигляді. І дуже б хотілось, щоб таких прогресивних і вмотивованих людей як Поліна та Ліза долучали до таких процесів максимально часто. Бо інформація – це частина результату. Візуалізація і tone of voice – та частина роботи, яку автор не може зробити, для цього треба окремі спеціалісти.
Чим цей посібник відрізняється від інших матеріалів про сортування відходів?
Перше, як я це називаю, «драматургія». Посібник складається з 9 кроків, які допоможуть читачу почати ефективно сортувати. Але перед порадами кожен розділ розглядає дві сторони медалі кожного виду відходів. Наприклад, пластик – він був створений, щоб врятувати тварин він їх вбивства для виготовлення більярдних кульок, а також для порятунку дерев від вирубки. То як так стало, що з рятівника він став нашим ворогом? Такі самі питання про папір: чи дійсно паперова тара та упаковка – це екологічно? Бо всі ці питання вже досліджували науковці, але шкільні посібники дуже поверхово їх розкривають.
Друге – це інтерактивність. Посібник з тобою спілкується кожну секунду вашої взаємодії. І в кінці кожного розділу є практичні завдання – цікаві, дослідницькі – які ведуть тебе в дім або клас, шафу або парту, і змушують поглянути на прості речі інакше. Також там багато посилань на те, куди можна здати відходи, як і для чого.
Третє – посилання на кожну цифру. У PDF-версії посібника на кожній цифрі є гіперпосилання, на яке можна клацнути і перейти на першоджерело. У друкованій версії перелік посилань наведено в кінці посібника.
Ну і четверте – це співавторство і рецензування практиками. І не тільки і виступаю у ролі практика. Розділ з пластиком рецензувався засновниками лабораторії з переробки пластику «Дорогоцінний пластик Україна», які єдині в Україні навчились переробляти всі типи пластику у нові продукти. А розділ про компостування містить адаптовані матеріали з проєкту «Zero Waste Strategy: Methods and Implementation in Black Sea Basin — ZeroWasteBSB» (eMS BSB 788), що фінансувався Спільною операційною програмою «Black Sea Basin 2014-2020». Це адаптований найкращий досвід країн ЄС у даній сфері, за що окрема подяка Юлії Котельниковій, яка долучилася до формування даного розділу посібника.
Які практичні інструменти пропонує посібник для впровадження сортування у школах
Посібник має безліч інтерактивних вкладень, які адаптовані під сьогодення. У ньому є також інформація про практичне застосування здобутих навичок в домашніх умовах та школі: компостування, сортування та точки вивезення пластику у своєму місті, зберігання інформації в онлайн хмарі та як саме її переповнення впливає на довкілля. Також там є QR-коди на карти з локаціями, де можна здати вторсировину, а також контакти організацій, які готові забрати сировину у вас. Інформації дуже багато.
Разом із цим ми розуміємо, що впровадження сортування у школах має багато нюансів. І, на жаль, поки налаштування сортування в школах залишається виключно у руках самої школи. І інколи вчителі на це жаліються. Але я завжди кажу: ви платите гроші за те, щоб ваші відходи вивезли на звалище і нічого з цим не зробили. А потім влада на місцях платить гроші за те, що ці відходи гниють на звалищі – і чим більше звалище, тим більше грошей іде на його утримання. То чому ви готові спонсорувати бездіяльність, але не готові виділити кошти за вивіз відходів на переробку?
Але ми не змушуємо. Посібник надає інструменти як для тих, хто не готовий вкладати кошти у сортування, так і для тих, хто готовий вирішити це питання раз і назавжди. Починаючи з телефону, що доступно всім, продовжуючи пластиковими кришечками, що можливо безкоштовно там, де є Нова пошта, закінчуючи компостуванням, що доступно для тих, хто готовий взяти у руки молоток.
Ми не даємо “команд” — ми формуємо емоційний зв’язок із темою.
Чи тестували ви матеріали посібника у школах до офіційної презентації? Які були перші відгуки?
Звісно! Передусім як людина із 10-річним досвідом викладання у школі, я розумію запити та потреби цієї цільової аудиторії. Більш того ми проводили велике опитування по всій Україні про потреби, про стан екологічної освіти у школах, і результати цього опитування — близько 900 респондентів враховані при складанні цього посібника.
До презентації паперової версії посібника близько місяця учасники користуються електронною його версією. І завжди дякують, в соціальних мережах дуже багато постів, де наголошують, що посібник допоміг запустити сортування у школі. Це дуже надихає!
Сортування відходів — це не лише знання, а й звички. Як посібник допомагає сформувати сталі екологічні звички у дітей та дорослих?
Ми не даємо «команд» — ми формуємо емоційний зв’язок із темою. Через ілюстрації, приклади з життя, ідеї про взаємоповагу до природи й до інших людей. Так формується не просто знання, а внутрішня установка на відповідальність.
Чи є плани на подальше розширення ініціативи? Наприклад, створення додаткових освітніх програм чи інтеграція посібника в шкільну програму?
Так, ми прагнемо, аби посібник став помічним інструментом для викладання обов’язкових освітніх компонентів у регіонах — і вже ведемо для цього переговори з департаментами освіти і науки, аби це набувало розголосу та змістовності. Наприклад, Департамент освіти і науки при Одеській ОВА дуже високо оцінив даний матеріал і вже рекомендує цей посібник у школах і профтехах Одещини. Знаю, що в Одесі цей посібник використовує Одеський педагогічний фаховий коледж – для підготовки вчителів природничого циклу.
Як ви оцінюєте рівень екологічної освіти в Україні? Чи бачите прогрес у ставленні до сортування за останні роки?
Поступ є, і він відчутний. Бо сортування поступово стає трендом. Але це зараз здається, що екологія – це «хайпово». І кожен, хто починає екоініціативу, «залітає» на ура! А от 10 років тому, коли ми тільки починав свою діяльність у складі команди, яка, до речі, майже у повному складі представлена у співавторах посібника, нас просто не пускали у школи для проведення подібних тренінгів. Казали, що еколог – це міський навіжений. Було дуже прикро. Але зараз це навіть весело, бо ті заклади, в яких охорона нас виганяла з порогу, зараз дуже сильно запрошують нас провести тренінг і допомогти у сортуванні.
Тепер переробка пластику – це не копирсання в смітті. І лабораторія переробки пластику «Дорогоцінний пластик» — це успішний кейс на рівні країни, а не «дивакувата мрія», як казали Євгену Хлєбнікову на початку. Тепер багаторазова сумка — це традиційний подарунок на заходах, а не рідкісний продукт, який ми з Ангеліною Докус і Юлією Котельниковою не могли знайти, щоб подарувати учасникам заходу. Тепер «апсайклінг» – одяг, який відновили зі шматків старого одягу – не є маргінальним. А великі компанії готові замовляти меблі з переробленої сировини, розуміючи, що вони інколи набагато якісніші і красивіші, ніж з первинної продукції.
Але поки що ініціатива часто йде «знизу» — від окремих учителів, батьків або просто небайдужих людей, які починають змінювати цей світ із себе і яким не байдуже питання збереження довкілля. Ми хочемо зробити так, щоб сортування стало нормою, а не виключенням. І починати треба з дітей, аби з малечку привчати і формувати любов до природи. І, як показує практика, робота зі шкільною молоддю дійсно працює – ті, хто колись був моїми учнями на цих заходах, вже є авторами своїх екоініціатив і проєктів. Така вона – робота на перспективу.
Як школам та вчителям отримати посібник? Чи є він у відкритому доступі, чи потрібна реєстрація?
Посібник доступний абсолютно кожному за посиланням – без реєстрації або інвестицій. Всі витрати в межах проєкту «Нумо сортувати» покриваються компанією NUMO Development. Тому навіть паперові версії посібника ви не зможете купити – їх ми надавали безкоштовно всім учасникам презентації. Сподіваюсь, у нас буде можливість додрукувати трохи згодом ще один тираж і запропонувати його охочим. Але поки що посібник є в електронному вигляді – насправді, це був основний запит аудиторії.
Яке ваше головне послання для людей, які поки не готові до сортування?
Не потрібно намагатись бути ідеальним — достатньо почати з малого. Одне усвідомлене рішення сьогодні — це вже зміна. Сортування – не про складність. Це — про повагу. До себе, до інших і до місця, де ми живемо.
Я вам точно можу сказати – екоспільнота прекрасна. В нашому місті принаймні це такий оазис емоційного щастя, який важко собі уявити. Немає токсичності. Всі один одному допомагають, радять, підтримують. Якщо ви в Одесі – приходите на екомаршрут. Ви будете дуже здивовані тим, як люди можуть підтримувати одне одного. І як це прекрасно – не викинути відходи у смітник, а зробити їх частиною допомоги ЗСУ або економіки України.
Читати також: Що не так із паперовою тарою? Пояснення від еколога Владислава Михайленка