Українську культурну спадщину вперше опублікували у 3D на Europeana: що за ресурс

Українська культурна спадщина, яка нині перебуває під загрозою знищення через війну, вперше стала доступною у форматі 3D на Europeana. Це найбільша європейська платформа цифрової культурної спадщини.

Про це повідомила громадська організація «Піксельовані реальності», яка була залучена до публікації моделей.

Йдеться про 3D-моделі об’єктів із колекції Музею української перемоги, зокрема з Одеської, Херсонської, Харківської та Сумської областей.

Europeana об’єднує цифрові колекції майже 4 000 культурних інституцій по всій Європі. Для України поява власних 3D-об’єктів у цьому просторі — не просто технологічний крок, а спосіб зафіксувати культуру, яку росія намагається стерти.

Культура під загрозою

3D-технології дедалі частіше використовують для збереження спадщини, яка може бути втрачена через війну, кліматичні зміни або стихійні лиха. Для України це питання особливо гостре: за даними ЮНЕСКО, станом на січень 2026 року підтверджено пошкодження 515 об’єктів культурної спадщини, не рахуючи тисяч музеїв, архівів і колекцій.

Цифрові копії не замінять зруйновані пам’ятки, але вони зберігають пам’ять, форму, масштаб і контекст — і роблять українську культуру видимою для світу.

«3D-моделі дозволяють створювати цифрові копії культурних об’єктів, які ризикують бути пошкоджені або втрачені під час війни. Ці моделі є точними й деталізованими, їх можна переглядати, вивчати й використовувати навіть якщо фізичний доступ до об’єктів неможливий. Такий цифровий архів служить “резервною копією” для майбутніх поколінь і підтримує пам’ять про культурні цінності. Виклики тут під час війни — це, зокрема, робота в умовах небезпеки, обмежений доступ до об’єктів, необхідність високотехнологічного обладнання та кваліфікації фахівців для створення якісних 3D-сканів», — розмовіла «Море Людей» співзасновниця ГО Яна Бойцова.

Як українські 3D-моделі з’явилися на Europeana

Перші 3D-об’єкти з України стали доступні на платформі завдяки співпраці громадської організації Піксельовані реальності з європейськими проєктами XRculture та 3D-4CH Online Competence Centre, що фінансуються ЄС.

Моделі створювали у 2022–2023 роках — часто в екстрених умовах. Об’єкти фіксували за допомогою фотограмметрії, зокрема навчені військові кореспонденти, а 3D-обробку виконували в Одесі. Загалом задокументували понад 30 об’єктів — від скульптур до архітектурних елементів.

«Публікація моделей на Europeana.eu означає, що українські культурні об’єкти тепер інтегровані в найбільший цифровий простір культурної спадщини Європи. Це розширює аудиторію музеїв далеко за межі України — від дослідників і освітян до широкого загалу користувачів по всій Європі. Така видимість зміцнює міжнародну підтримку української культури, сприяє пізнаванню наших історичних цінностей і захищає їхню присутність у глобальній цифровій культурній екосистемі. Інформація про об’єкти, представлені на Europeana, має різні типи ліцензій відкритих даних для використання, тож дослідники, куратори та вчителі зможуть вивчати їх, включати до своїх виставок, наукових статей і видань, а також демонструвати на уроках і лекціях», — каже Бойцова.

Що далі

Впродовж року планується передати Europeana ще близько 40 нових 3D-моделей, а також запросити українські музеї надсилати вже існуючі цифрові активи у 3D для публікації на Europeana.

Наступний стратегічний крок — створення національного агрегатора Europeana в Україні на базі Реєстру Музейного фонду. Він має напряму з’єднати українські музейні колекції з європейськими цифровими інфраструктурами.

«У часи війни та ризику втрати історичних об’єктів важливо не тільки зберегти їх фізично, а й забезпечити їхню присутність у глобальному культурному контексті. Публікація на Europeana робить українську спадщину видимою, інтегрованою і цінованою на рівні всього європейського культурного простору. Це також демонструє солідарність європейської спільноти, сприяє зміцненню іміджу України як країни з багатою культурою і дає можливість світовій аудиторії досліджувати та цінувати українські цінності навіть у складні часи», — зауважила Яна Бойцова.