В Україні журналістів зможуть карати за ототожнення адвоката з клієнтом: що не так із законом №12320

Ухвалений Верховною Радою законопроєкт загрожує об’єктивному висвітленню судових справ в Україні, а також фактично суперечить положенням Європейської конвенції з прав людини. Так, навіть просто констатація факту захисту адвокатом конкретної людини може стати підставою для притягнення журналістів (і не тільки) до відповідальності.

Акт №12320: основні положення, ініціатори

Український парламент 16 липня 2025 року ухвалив законопроєкт №12320 щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності. Затвердження акта підтримали 262 народні депутати.

Ініціаторами документа виступили члени комітету Верховної Ради (ВРУ) з питань правоохоронної діяльності: Григорій Мамка, В’ячеслав Медяник, Максим Бужанський та його очільник Сергій Іонушас.

Акт передбачає заборону на публічне ототожнювання адвоката з клієнтом — відповідною статтею (185-16) мають доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 

Під публічним ототожнюванням йдеться, зокрема через медіа, журналістів чи громадські організації. За це передбачається штраф:

• від 1700 до 3400 грн — для громадян;
• від 3400 до 5100 грн — для посадових осіб;
• від 10200 грн — у разі повторного порушення протягом року.

Також проєкт закону пропонує розширити у Кримінальному кодексі підстави відповідальності за втручання в діяльність адвоката.

«Тепер медійників можна буде притягнути до адміністративної відповідальності просто за згадку того, що певний адвокат представляв чи представляє інтереси певної особи.  Тобто, якщо цей законопроєкт набере чинності [після підписання президентом], то за фразу на кшталт “Віктор Сердюк — адвокат  Віктора Януковича”, журналіст буде покараний штрафом. Ініціюватимуть штрафи самі адвокати. Це не має нічого спільного зі свободою слова та преси, і виглядає як новий інструмент тиску на неугодних журналістів», — заявила очільниця комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Проти законопроєкту виступив і голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він зазначив, що розцінює документ як спробу обмежити свободу слова.

x

«Тобто, якщо ви в публічній площині (медіа, соцмережі, блоги, коментарі, репости тощо) скажете, що така-то людина є адвокатом умовного Бойка чи Дубінського — то отримаєте за це штраф… Ми всі маємо право знати, хто кого захищає. І не нести за це відповідальність, не боятися називати речі своїми іменами», — заявив Юрчишин.

Очільники обох комітетів зазначили, що готують блокуючу постанову.

TIU, Bihus.Info, Суспільне та інші: звернення

Із закликом скасувати рішення Ради також виступила низка громадських організацій та медіа. Станом на 21 липня її підписали вже 21 ГО та ЗМІ, серед яких Transparency International Ukraine, Інститут масової інформації, «Українська правда», «Суспільне», Bihus.Info, «Детектор медіа», «Громадське радіо», «Бабель», Рух ЧЕСНО, «Ґрати», Центр прав людини ZMINA та інші.

«Насамперед такі зміни фактично вводять цензуру для журналістів, громадських організацій та звичайних громадян при висвітленні ними судових справ. Нова стаття 185¹⁶ до Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає покарання за будь-яке публічне (зокрема, через медіа, соцмережі, інтернет) “ототожнення” адвоката з його клієнтом, навіть якщо на меті не було перешкодити його роботі. Саме формулювання поняття “ототожнення” в закон прописано нечітко. Це означає, що навіть проста констатація факту захисту адвокатом конкретної особи може стати підставою для притягнення до відповідальності», — йдеться у зверненні.

Автори також зазначають, що законопроєкт встановлює вкрай розмиті та суб’єктивні критерії відповідальності за нові правопорушення. Такі терміни, як «упереджене ставлення», «негативний тиск» або «особиста причетність» не мають чіткого правового визначення. Це створює широке поле для довільного тлумачення і зловживань. 

«Закон прямо суперечить загальним демократичним принципам. Визнаним європейським стандартом є те, що медійне висвітлення судових процесів та їх учасників є дуже важливим для демократичного суспільства. При цьому воно повинно здійснюватися з дотриманням обов’язків та відповідальності, балансуючи свободу вираження поглядів з іншими правами», — вказано у заяві.

ЄКПЛ: чому закон про адвокатів суперечить

Ініціатори звернення вказують на те, що висвітлення судових процесів сприяє їх публічності і цілком відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини). Зокрема, у першому пункті статті йдеться, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи. Заборона згадувати адвокатів, які є безпосередніми учасниками процесу, прямо суперечить принципу публічності. 

Також зазначають, що нюанси є і зі змінами статті 397 Кримінального кодексу про втручання в діяльність адвоката. Новий перелік, який може вважатися таким втручанням, сформульований нечітко. Тобто неможливо зрозуміти, які саме дії є протиправними, і за що конкретно каратимуть. Це створює ризик свавільного застосування закону.

«Якщо закон набере чинності, його норми віддалять Україну від міжнародних стандартів, де принцип неототожнення адвоката з клієнтом передусім спрямований на захист адвоката від державного тиску, а не від громадської думки чи інформування», — заявили ініціатори звернення.

Читати також: Рада затвердила склад Кабміну України: як виглядає новий (старий) уряд