В’язниці, тортури та заборона Меджлісу: як росія знищує кримськотатарську ідентичність

Російська окупаційна влада продовжує системний тиск та репресії проти кримських татар в окупованому Криму. Вони стали однією з головних мішеней політичного переслідування, попри те, що кримські татари становлять лише близько 15% населення півострова. Про масштаби репресій, умови утримання політв’язнів і сценарії переслідувань розповів Євген Бондаренко, керівник відділу інформаційного забезпечення у Представництві Президента України в АР Крим.

x

Скільки кримських татар зараз утримуються у в’язницях росії

Станом на березень 2025 року серед 220 політичних в’язнів з Криму — 133 (близько 60%) є кримськими татарами. Це вражаючий показник, зважаючи на те, що кримські татари складають лише 15% населення Криму.

«Навіть після незаконного арешту окупанти продовжують переслідувати та чинити на них тиск. Росія як країна-окупантка систематично незаконно відправляє кримських політв’язнів до колоній у різних регіонах росії, віддалених від Кримського півострова на тисячі кілометрів, що суперечить міжнародному праву», — зазначає Євген Бондаренко.

На сьогодні понад 40 кримських політв’язнів були фактично депортовані до російських пенітенціарних установ. У 2024 році з Криму до російських в’язниць депортували щонайменше 14 осіб, з яких 9 — кримські татари.

Жорсткі умови утримання та ненадання медичної допомоги

Окрім незаконних арештів та утримання в колоніях за межами Криму, політв’язні зазнають катувань, психологічного тиску та системного ненадання медичної допомоги.

«Політв’язні часто скаржаться на стан здоров’я: дехто мав хронічні хвороби ще до ув’язнення, а інші набули їх уже після арешту, особливо внаслідок катувань», — наголошує Бондаренко.

Серед найбільш критичних випадків:

• Тофік Абдулгазієв — страждає від туберкульозу, двосторонньої пневмонії, анемії та серцевих захворювань.
• Сервет Газієв — має паралізованою частину обличчя та мав мікроінсульт.
• Ірина Данилович — не отримує належних медичних послуг вже два роки й ризикує повністю втратити слух.

Росія безперешкодно утримує людей з інвалідністю та осіб похилого віку, попри їхній стан. Відомо щонайменше про 60 політв’язнів, які потребують невідкладної медичної допомоги. Серед них — Сервер Зекір’яєв, Руслан Нагаєв, Енвер Аметов, Рустем Османов, Яшар Муєдінов та інші.

Арешти за участь у мирних зібраннях

Кримські татари систематично стають мішенню для адміністративних покарань через участь у мирних зібраннях. Саме представники корінного народу найчастіше зазнають адміністративних переслідувань за участь у мирних зібраннях. З 359 осіб, які були піддані адміністративному покаранню станом на весну 2024 року, 223 були кримськими татарами, що сягає майже 62%.

«Ця тенденція свідчить про те, що кримські татари є найбільш репресованою етнічною та релігійною групою в окупованому Криму. Переслідування мають не лише каральний характер, але й спрямовані на придушення волі та знищення національної ідентичності тих, хто продовжує боротьбу за свої права та свободу», — пояснює Бондаренко.

За словами Євгена Бондаренка кримських татар масово штрафують і арештовують за участь у мирних зібраннях, включно з одиночними пікетами та акціями підтримки політв’язнів.

Репресії за релігійною ознакою

Окупаційна влада переслідує кримських татар за сповідування ісламу, проводячи обшуки в мечетях та затримуючи релігійних діячів. Станом на січень 2024 року зафіксовано щонайменше 100 випадків репресій за релігійною ознакою.

«Системний тиск на кримських татар є частиною політики окупаційної адміністрації, спрямованої на придушення їхньої релігійної та національної ідентичності. Росія спеціально використовує широкий арсенал репресивних заходів. До них належать викрадення та вбивства активістів, безпідставні арешти, тривале ув’язнення, психологічний тиск і тортури», — повідомляє Бондаренко.

Так, 20 травня 2023 року під час п’ятничної молитви в мечеті Сувук-Дере вірян масово перевіряли російські силовики. 

Систематичні обшуки та арешти

Окупаційна влада також регулярно проводить масові обшуки в будинках кримських татар. 

• 5 березня 2024 року відбулися обшуки в Бахчисараї та Джанкойському районі, після яких дев’ятьох кримських татар незаконно арештували й вони досі перебувають в ув’язненні окупантів, а ще одного відправили під домашній арешт.
• 5 лютого 2025 року — нова хвиля обшуків у селах Істочне, Новокримське та Лобанове Джанкойського району. Було затримано Еміра Куртнезірова, Абібуллу Смедляєва, Рустема Мустафаєва, Мирзаалі Тажибаєва та Бахтіяра Аблаєва.

Сценарії переслідувань: які звинувачення висувають кримським татарам

Росія створила чітку схему переслідувань кримських татар, використовуючи різні юридичні та адміністративні механізми:

• Тероризм та екстремізм – Кримським татарам часто висувають звинувачення у причетності до організацій, заборонених у Росії як «екстремістські» або «терористичні».

«Безпідставні звинувачення кримських татар у нібито “тероризмі” — це спроба російських загарбників легітимізувати переслідування в очах міжнародної спільноти для яких терористичні атаки є серйозною проблемою», — пояснює Бондаренко.

• Незаконна місіонерська діяльність та зберігання забороненої літератури – Росіяни тиснуть на муфтія Еміралі Аблаєва, щоб підпорядкувати кримські мечеті окупаційній адміністрації. Здійснюється переслідування нелояльних мусульман, особливо тих, які користуються авторитетом та повагою у суспільстві.
• Шпигунство та диверсії – Активістів часто звинувачують у співпраці з українськими спецслужбами та організації диверсій. Наприклад, випадок Леніє Умерової, яку росіяни затримали за відсутність у неї російського паспорта, коли вона їхала в окупований Крим відвідати важкохворого батька. Їй інкримінували “шпигунство” та протягом року та дев’яти місяців незаконно утримували в російській неволі.

З початку повномасштабного вторгнення російські окупанти посилили репресії та переслідування українців на окупованих територіях. Зростає кількість затриманих, а покарання за спротив стають суворішими. В окупованому Криму змінюються підходи до обвинувачень у зв’язку зі збільшенням різного роду диверсій на півострові: якщо раніше людей звинувачували в “екстремізмі” чи “тероризмі”, то зараз їм часто фабрикують справи про “державну зраду”, що передбачає ув’язнення на десятки років або навіть довічне покарання.

Придушення національної ідентичності

Окупанти не лише переслідують кримських татар фізично, але й намагаються знищити їхню культуру:

• Витіснення кримськотатарської мови з освітніх програм та публічного простору.
• Спотворення історії та культури кримських татар у навчальних програмах.
• Заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, який був визнаний Росією «екстремістською організацією».

«Все це є частиною цілеспрямованої політики росії, спрямованої на знищення національної самобутності кримських татар», — підсумовує Бондаренко.

Міжнародне право та реакція світу

Примусове виселення кримських татар з окупованого Криму суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Стаття 49 Четвертої Женевської конвенції забороняє переміщення населення з окупованої території до території країни-окупанта.

«Росія порушує фундаментальні норми міжнародного права, використовуючи арешти, тортури, психологічний тиск та депортації як інструмент контролю над кримськотатарською громадою», — наголошує Євген Бондаренко.

Системне переслідування кримських татар в окупованому Криму залишається однією з головних загроз національній ідентичності та правам людини на півострові. 

«Ми бачимо не лише порушення прав людини, а й спробу знищити національну ідентичність кримських татар. Це є частиною стратегії Росії щодо повного підкорення Криму», — підсумовує Євген Бондаренко.