Колаж: Світлана Матвієнко/Море людей
Колаж: Світлана Матвієнко/Море людей
Історія науки неможлива без жінок, що ламали стереотипи та прокладали власні орбіти в астрономії, медицині, математиці та інших сферах. Не дивно, що серед них чимало одеситок — адже це місто завжди дихало свободою думки та жагою до відкриттів.
«Море людей» зібрало топ-3 жінок-науковиць — детальніше читайте у матеріалі.
Ніна Строката (Караванська): мікробіологиня та дисидентка
Ніна Караванська (Строката її дівоче прізвище) — українська мікробіологиня, дисидентка, співзасновниця Української Гельсінської групи, членкиня її закордонного представництва, громадська діячка.
Вона народилася в Одесі 31 січня 1926 року. Після закінчення Одеського медичного інституту залишилася працювати у виші. У 1950-1952 роках Строката була асистенткою кафедри епідеміології інституту удосконалення лікарів, а наступних шість років працювала на кафедрі мікробіології у альма матер. Після цього — дворічна праця заступницею головного лікаря у Татарбунарах, стільки ж — завідувачкою сільської лікарської дільниці.
Згодом Ніна знову повернулася до медінституту асистенткою, а в 1963-1971 роках працювала молодшою науковою співробітницею Центральної науково-дослідної лабораторії цього ВНЗ.
Цікаво: Строката була справжньою поліглоткою. Вона володіла українською, англійською, німецькою, польською, румунською та російською мовами.
До 1971 року жінка опублікувала 23 наукові праці та підготувала кандидатську дисертацію, але того року її було звільнено з роботи, а згодом заарештовано за розповсюдження самвидаву. Того ж року у Львові В’ячеслав Чорновіл створив Громадський комітет захисту Ніни Строкатої — першу правозахисну організацію в Україні. Незабаром влада його ліквідувала, а учасників було заарештовано.
Врешті Ніну засудили до 4 років таборів суворого режиму. Покарання вона відбувала в мордовії. На захист науковиці виступило Американське товариство мікробіологів — у 1974 році воно обрало її своєю членкинею. Також у 1977 році науковиця заочно стала членкинею Українського наукового товариства лікарів Північної Америки.
Після звільнення Ніна Строката співзаснувала Українську Гельсінську групу та брала активну участь у її діяльності. У 1979 році її чоловік Святослав Караванський повернувся із заслання — його відправили досиджувати недобутий 25-річний термін після того, як він подав клопотання прокурору УРСР щодо притягнення до кримінальної відповідальності міністра вищої та середньої спеціальної освіти УРСР Юрія Даденкова за русифікацію вишів України. Після повернення чоловіка подружжя Караванських виїхало до США.
У Штатах Ніна не полишила справ свого життя. Вона численними публічними виступами і статтями прагнула донести правдиву інформацію про переслідування радянською владою інакодумців. А от її дослідження в галузі клінічної мікробіології та імунології, зокрема вивчення антигенних властивостей патогенів, значно вплинули на розвиток цих дисциплін і є великим вкладом у сучасну науку.
26 липня 2024 року вулицю Буніна в Одесі було перейменовано на вулицю Ніни Строкатої.
Зінаїда Аксентьєва: на її честь назвали кратер Венери
Зінаїда Аксентьєва — вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої Міжнародний астрономічний союз назвав один із кратерів Венери.
Вона народилася 1900 року в Одесі. У родині стала не першою науковицею: її старший брат Борис був видатним біологом, а молодший Георгій — географом.
Таємниця космосу захоплювали Аксентьєву з юності. У результаті вона опановувала фах математика на факультеті професійної освіти Одеського інституту народної освіти.
У 1951 році її обрали членкинею-кореспонденткою Академії наук УРСР і призначили директоркою Полтавської гравіметричної обсерваторії, якою вона керувала до останнього дня життя.
Зауважимо, що Зінаїда, будучи директоркою Полтавської гравіметричної обсерваторії, не була членкинею партії, що майже нереально в той час. Це стало можливим лише через її надзвичайно високий авторитет у наукових колах.
«[Вона] була серед тих вчених, котрі утверджували першу в Україні гравіметричну обсерваторію у Полтаві. Під керівництвом Аксентьєвої обсерваторія стала однією з провідних установ у Європі, які досліджували обертання Землі та припливи. Понад десять років розробляла гравіметричну карту України, що відкрила нові можливості для освоєння земних надр», — зазначає Український інститут національної пам’яті.
Вчена стала першою, хто організував дослідження коливань схилу на великих глибинах у шахтах Криворіжжя, Донбасу, Карпат. Також вона першою в срср провела спостереження за приливними змінами сили тяжіння з допомогою гравіметра.
Світова наукова громадськість вшанувала і увічнила її ім’я у назві одного з кратерів на планеті Венера. Його назвали «Аксентьєва».
Каріна Вишнякова: біологиня, яка досліджувала Антарктиду
Ми не могли завершити цей список без сучасників. Каріна Вишнякова — старша наукова співробітниця Національного антарктичного наукового центру, біологиня Українського науково-дослідного центру екології моря (УкрНЦЕМ).
Вона народилася 1 липня 1987 року у Чернівцях. Закінчила Таврійський національний університет імені Вернадського у Сімферополі. З 2016 року Каріна працює та живе в Одесі — вона співробітниця Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ),
У 2020 році вона взяла участь у важливій експедиції до берегів Антарктиди. Там з колегами вивчала життя китів та крижаної риби.
В Україну були транспортовані цінні зразки паразитуючих мікроорганізмів для дослідження того, чи можна буде у майбутньому добувати крижану рибу для промисловості. Також ці дослідження тепер допомагають визначати рівень забруднення Світового океану.
Крім цього, за час експедиції науковиця зібрала понад 300 унікальних фотографій, завдяки чому в Україні було створено каталог 275 ідентифікованих тварин, а в підсумку реєстр китів-горбачів з акваторії біля Південних Оркнейських островів збільшився майже в 15 разів.
Після початку повномасштабного вторгнення рф вона також займається волонтерством.
Читати також: «Реальна можливість творити зміни», — науковець про молодіжну раду Одещини