Перша публікація вірша у львівському журналі «Мета» у 1863 році. Фото: galinfo.com.ua
Перша публікація вірша у львівському журналі «Мета» у 1863 році. Фото: galinfo.com.ua
6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила закон, який утверджує національний гімн «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном.
Втім історія пісні почалася значно раніше.
Текст вірша «Ще не вмерла Україна» у 1862 році написав 23-річний український поет і етнограф Павло Чубинський. За спогадами сучасників, він створив його приблизно за пів години після однієї з київських вечірок. Того вечора сербські студенти з Київського університету виконували пісню про царя Душана, у якій звучали слова про боротьбу за свободу. Почуте настільки вразило Чубинського, що він написав власний текст.
Незабаром після появи вірша Павла Чубинського вислали до Архангельської губернії. У січні 1863 року його без слідства і суду відправили на заслання. Серед причин, які згодом назвали власті, були «відвідання могили Шевченка», «спів обурливих малоросійських пісень» і «носіння малоросійського костюма». Водночас авторство рядків «Ще не вмерла Україна» для жандармів тоді залишалося невідомим.
Музику до вірша створив український композитор, хоровий диригент і священник Української греко-католицької церкви Михайло Вербицький. Спочатку це була композиція для голосу з гітарним супроводом, а згодом з’явилася хоровa версія, яку виконують і сьогодні.
Вперше пісня публічно прозвучала 10 березня 1865 року в Перемишлі на концерті до річниці пам’яті Тараса Шевченка. А перший аудіозапис гімну зробили у жовтні 1910 року в німецькому Кельні на студії Gramophon. Його виконав український оперний співак Модест Менцинський у супроводі оркестру.
У ХХ столітті пісню використовували як гімн Української Народної Республіки, а також Карпатської України у 1939 році. У радянський період її виконання було фактично заборонене.
Наприкінці 1980-х гімн знову почав звучати публічно. Зокрема у 1989 році його виконав Василь Жданкін на фестивалі «Червона рута» в Чернівцях.
Після відновлення незалежності України Верховна Рада у 1992 році затвердила музику гімну, а 6 березня 2003 року — офіційний текст. Тоді ж змінили перший рядок: замість «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля…» затвердили варіант «Ще не вмерла України і слава, і воля…».
У 2022 році українці встановили світовий рекорд — наймасовіше одночасне виконання Гімну України у 50 країнах світу.
Водночас час від часу в Україні виникають дискусії щодо тексту гімну. Критики звертають увагу на перший рядок — «Ще не вмерла України і слава, і воля» — і пропонують змінити його на більш оптимістичний варіант. У різні роки у Верховній Раді навіть реєстрували законопроєкти із пропозиціями змінити перші слова гімну, однак жоден із них не був ухвалений.
Як наголошують у Центрі стратегічних комунікацій, текст гімну і музика до нього з’явилися у часи, коли Україна не мала власної держави. Вона перебувала під владою імперій, які заперечували саме існування української нації. Слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» означали, що Україна продовжує існувати, навіть коли її намагаються знищити. Це був символ протидії і віри. Нині гімн став способом сказати, що Україна існує і продовжує боротися.