Власний бізнес, війна і півтора року ротацій в ССО: історія засновника мережі кав’ярень «Тур де Франс»
Григорій Байрак — засновник одеської мережі кав’ярень «Тур де Франс». Ще 11 років тому він відкрив місце, куди приємно заїхати на велосипеді та випити кави. Але з початком повномасштабної війни його маршрут кардинально змінився: коктейлі Молотова, служба в інженерній частині, а згодом — бойова рота Сил спецоперацій.
Перші дні: «Точно не бігти»
У лютому 2022 року Байрак твердо вирішив залишитися в Україні через внутрішню неможливість кинути щось рідне — у першу чергу власну справу.
Тур де Франс» для мене — це не бізнес. Це моє. І я не міг це покинути.
Разом із командою він створив підпільну ініціативу. У веломайстерні виготовляли по 200 коктейлів Молотова щодня. Тоді, зізнається, мало хто усвідомлював масштаб загрози — не до кінця уявляли, що таке колона танків чи реальна окупація Києва.
У нас було плоске сприйняття — що ворог може сюди дійти, і ми своїми руками маємо щось робити. Але точно не бігти.
Від велопрокату до власної кав’ярні
До відкриття кав’ярні Григорій займався ремонтом і прокатом велосипедів на ринку «Книжка» в Одесі. Робота була сезонна, тому взимку він шукав додаткові джерела доходу. З бізнес-планом звертався до знайомих, але ніхто не вірив у проєкт із прибутком, який Григорій оцінював у $500.
Все змінилось, коли один із друзів несподівано погодився профінансувати відкриття. Так 1 квітня з’явилася перша з чотирьох кавʼярень.
Внутрішні сумніви
Попри бізнес, який функціонував, тривожило питання — чому він не на фронті. Григорій зізнається: його розривала внутрішня боротьба. Він хотів потрапити в морську піхоту, де служили знайомі, але без досвіду це було неможливо. Йому вдалося потрапити у понтонно-мостову інженерну частину. Спочатку це подавалося як навчання і лише згодом він зрозумів, що це реальна служба.
Шлях до ССО
Після року служби він вирішив змінити підрозділ. Почувши по радіо оголошення про відбір у Сили спецоперацій, подав анкету.
Через три місяці командир покликав мене і ще двох моїх друзів з одного підрозділу і спитав, що за ССО. Прийшов наказ на нас, що ми виїжджаємо на випробування. Я вибув з цього курсу, але зрозумів, що точно хочу там служити. У мене три неповнолітні дитини, це мені дозволило написати рапорт і звільнитись. І далі просто шукав будь-які способи туди потрапити. Знайшов контакти, домовився. Я зрозумів, що це зовсім інша армія. Якщо ти не хочеш, ти там не затримуєшся. Але ті, хто там є, це все професіонали. Це серйозні дуже люди.
Врешті він потрапив у бойову роту — водієм хамера. Пізніше, зміг перейти до підрозділу штурмовиків.
Про страх, психологію і «гру»
Служба у бойовому підрозділі — це ротації, напруга, втрати. Григорій каже, що був страх і моральні питання:
Коли з того боку помирає людина, і ти причетний — про це думаєш. Особливо вперше. Чи ти мав право? А якщо там лишились діти без батька?
Вижити й не зламатися допомагала психологічна стратегія — ставитися до всього як до гри:
Це не те, що він гуляв, а ти його вбив. Це свідомі люди з обох боків. Гра, де комусь пощастило — і він виграв.
Повернення до цивільного життя
2024 рік для Байрака минув у ротаціях. Але нині він вирішив зробити паузу та повернутися до бізнесу. Зараз у мережі «Тур де Франс» — чотири кав’ярні та одна веломайстерня. Одна з локацій стала для нього особливою. Саме сюди він повернувся, коли демобілізувався.
Я прийшов, а тут — два чоловіки, які ходять сюди ще з 2014-го. Ми не були друзями, але ми обіймались так, ніби я повернувся додому. Було враження, що це моя сім’я зустріла мене
Війна кардинально змінила погляд Григорія на людей і світ навколо. До повномасштабного вторгнення, зізнається, мимоволі ділив суспільство на «рівні» . «Бувало, бачу людину в брудному одязі — і не хочу з нею комунікувати, — згадує він. Та на фронті ці уявлення зникли. Там героями ставали найрізноманітніші люди — незалежно від того, ким вони були у цивільному житті. І саме така «непримітна» людина в буквальному сенсі рятувала йому життя.
Після повернення додому загострилися й відчуття. Він розповідає, що тепер будь-яка звістка про побратимів — особливо якщо вона тривожна — залишає слід.
Якщо друзі потрапляють у неприємну ситуацію, сни гарантовані на два тижні вперед
Часто ці сни — неприємні, пов’язані з моментами бойових дій: ліс, обстріли, безсилля. Найважче — усвідомлювати, що хтось із близьких у біді, а він нічим не може допомогти.