Як жителі Півдня віднаходять свою ідентичність і що решта українців не розуміє про регіон

Український Південь був і залишається українським. Однак відколупувати імперські міфи доведеться ще довго. Попри це, півдняки повертають собі право на власні історії: від археологічних розкопок і фестивалів до нової літератури й мистецтва. 

«Для мене Південь — це земля лімінальності, межового стану, де ти завжди перебуваєш на межі епох, на межі ідентичності, на межі мов, на межі правди і вигадки. Тому що відчути цю присутність, яка огортає людину, яка просто простує степом кудись в нікуди, поки цього не переживеш, інакше її не передаси. Ідентичність Півдня сама по собі така уникаюча. Вона цікава тим, що і не намагається бути привабливою. Вона є, вона захована. І мені здається, що ми півдняки, ми такі ще трошечки хитрі люди, які приховують цю красу від решти України. Ну принаймні свого часу приховували. Бо на Півдні настільки гарно, що ти боїшся, що твій рай зруйнують»,  —  каже письменник і військовий Євген Лір.

Про те, як проходить деколонізація Півдня, що решта українців не знає чи не розуміє про Південь, а також про те, як жителі Півдня перевинаходять свою ідентичність — дивіться у матеріалі «Телебачення Торонто».

Читати також: Одеса, яка живе в текстах: літературознавиця Ангеліна Столітня про образ міста та фестиваль PORT